Граф Володимир Сергійович Татищев (11 квітня 1865 — 28 серпня 1928) — російський державний діяч, банкір. Працював у першому та другому Кримських крайових урядів.
Життєпис Народився 11 квітня 1865 року.
Закінчив Миколаївське кавалерійське училище, проте пішов на громадянську службу. Обіймав посади колезького секретаря та колезького асесора, а з 1899 року — придворного асесора, з 1913 — дійсного статського радника.
У 1892 році був мінським повітовим предводителем дворянства. Також був депутатом від дворянства в Орловській губернії.
За підтримки брата побудував успішну кар'єру банкіра, обійнявши посаду представника Міністерства фінансів Російської імперії при Харківському земельному банку. У 1904—1917 роках обіймав посаду голови правління та директора-розпорядника московського . Окрім того, був головою правління таких організацій, як Московське товариство під'їзних шляхів, , Товариство для торгівлі й промисловості в Персії та Середній Азії, Московське домовласницьке та будівниче товариство, Московське лісопромислове товариство, директором , членом правління Санкт-Петербурзького товариства електричних споруд.
1916 року з допомогою міністра внутрішніх справ Росії дав хабаря Іванові Манасевич-Мануйлову, що призвело до арешту останнього та відставки міністра.
1918 року був міністром фінансів у Першому Кримському крайовому уряді Сулеймана Сулькевича. Влітку 1918 року здійснив поїздку до Києва, де провів невдалі переговори з Павлом Скоропадським щодо кримсько-української митної війни. Гетьман згадував:
У серпні 1918 року разом із міністром закордонних справ Джафером Сейдаметом відвідав Берлін для переговорів з Німеччиною, які виявилися невдалими. 29 серпня Татищев уклав домовленість із отаманом Ради Міністрів Української Держави Федором Лизогубом про «припинення економічної війни в обмін на об'єднання». Під час свого візиту до Німеччини Павло Скоропадський знову особисто зустрівся з Володимиром Татищевим; пізніше гетьман згадував про цю зустріч:
Під час існування Другого Кримського крайового уряду Володимир Татищев був заступником міністра фінансів.
З 1919 року перебував у еміграції у Франції. До 1928 року був радником імператора Ефіопії з економічних питань.
Помер на пароплаві «Dumbea» у Червоному морі у 1928 році. Похований на цвинтарі Сент-Женев'єв-де-Буа.
Сім'я Мав брата .
Був одружений двічі:
Перший шлюб — Олександра Олександрівна Володимирова (1886). Діти: Микола (1888—1918); Марія (1890—1967), одружена двічі: спершу з Всеволодом Вікторовичем Брянським, потім — з Михайлом Ізергіним; Наталія (1892—1975), дружина Івана Сергійовича Хвостова; Олександр (1897—1967). Від другого шлюбу: Володимир (1901-?); Маргарита (1902—1983) .
Примітки
Джерела