Падалки́ —село в Україні, у Лебединській міській громаді Сумського району Сумської області. Населення становить 18 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Підопригорівська сільська рада.
Історія Хутір Падалки на 1862 рік входив до складу Межиріцької волості (Лебединського повіту).
За даними на 1864 рік в казенному хуторі Падалки Лебединського повіту Харківської губернії, мешкало 33 осіб (12 чоловічої статі та 21 — жіночої), налічувалось 4 дворових господарств.
За даними на 1864 рік в казенному хуторі Лозин Лебединського повіту Харківської губернії, мешкало 53 осіб (20 чоловічої статі та 33 — жіночої), налічувалось 8 дворових господарств.
За даними на 1864 рік в казенному хуторі Гриньков Лебединського повіту Харківської губернії, мешкало 14 осіб (5 чоловічої статі та 9 — жіночої), налічувалось 3 дворових господарств.
Село Падалки утворилося з трьох хуторів: Гриньок, Лоз і Падалок, які об'єдналися за часів радянської влади. За численними переказами старожилів, це поселення заснував козак Іван Падалка, який переселився разом зі своєю великою родиною з сусіднього села Межиріч. Через деякий час до нього приєдналися й інші козаки, зокрема Лоза та Гринько, заснувавши свої хутірці. Таким чином виникли поселення, а разом з ними і назви. Село Лози засноване в 1740 році.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», увійшло до складу Лебединської міської територіальної громади.
19 липня 2020 року, після ліквідації Лебединського району, село увійшло до Сумського району.
Географія Село Падалки знаходиться на лівому березі річки Грунь, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Слобода, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Галушки, на протилежному березі — село Грицини. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Поруч проходить автомобільна дорога .
Примітки
Посилання Погода в селі Падалки
Джерела Т. Беценко. Етюди з топонімії Сумщини. Походження географічних найменувань. — Суми: Собор, 2001. — 72 с. — Бібліогр.: с. 62-66. — ISBN 966-7164-43-8