Алі (Елі) Адаєв (прізвисько Ламбада; невідомо — 3 січня 1995, Грозний) — чеченський військовий діяч, із 1994 по 2 січня 1995 року начальник штабу командувача Центральним фронтом Збройних сил ЧРІ — Шаміля Басаєва. Указом президента Чеченської Республіки Ічкерія Джохара Дудаєва посмертно нагороджений державною нагородою ЧРІ — орден: «Герой Нації».
Біографія Алі Адаєв був активним учасником Першої чеченської та грузино-абхазької воєн.
У 1992—1993 роках Адаєв воював у грузино-абхазькій війні на стороні абхазців під керівництвом Шаміля Басаєва, який на той момент був командувачем силами Конфедерації народів Кавказу. Там же отримав свої прізвисько «Ламбада». За однією з версій, коли він із іншими чеченцями їхав до Абхазії через Кабардино-Балкарію, їх зупинив російський військовий патруль. Прийнявши їх за добровольців із Чечні, росіяни взяли групу людей на приціл. Тоді Адаєв захопив одного з патрульних і пригрозив підірвати гранату, вийнявши з неї чеку. Він наказав його товаришам по службі кинути зброю, а захопленому – танцювати. На запитання, що танцювати, відповів – «Ламбаду!». За іншою ж версією, чеченців зупинив не військовий патруль, а міліціонери, на яких Алі направив автомат і змусив танцювати ламбаду.
Після повернення з Абхазії Адаєв брав активну участь у розгромі проросійських опозиційних сил Беслана Гантемірова, Умара Автурханова та інших.
Наприкінці 1994 — початку 1995 року Алі Адаєв взяв активну участь у Першій чеченській війні на стороні Чеченської Республіки Ічкерія, відзначився в боях за Грозний.
У 1994 році Алі став начальником штабу Центрального фронту Збройних сил Чеченської Республіки Ічкерія, яким командував Шаміль Басаєв.
Під час Першої чеченської війни російські війська штурмували Грозний у Новорічну ніч із 1994 на 1995 рік. Саме під час тієї ночі штурму було перехоплено діалог між чеченським командувачем та російським офіцером, фраза з якого в Чечні пізніше почала використовуватися як крилата, а сам діалог використовуватися як інтернет-мем. В перехваті Адаєв просить російського офіцера на псевдо «Алік» відвести війська поки є можливість і не проливати даремно кров. На що російський офіцер відповів, що вибору у нього немає і що він має наказ, який він неодмінно виконає.
Загинув у бою з зазнавшою величезних втрат (більше 2/3 особового складу) Майкопською бригадою 3 січня 1995 року під час штурму російськими військами залізничного вокзалу міста Грозний.
Указом першого президента Чеченської Республіки Ічкерія Джохара Дудаєва, посмертно нагороджений державною нагородою Чеченської Республіки Ічкерія — орден: «Герой Нації».
Література Яндарбиев З. А. Чечения — битва за свободу. — Киев: Svoboda narodiv, 2007. — С. 33.
Примітка
Посилання Запис Архівна копія від 30 квітня 2021 року на Wayback Machine Біографія