Ексерг

Ексерг, ексерґ () — 1) нижній берег реверсу монети або медалі, який часто відокремлюється від зображення горизонтальною лінією; 2) частина легенди; знак монетного двору; напис із зазначенням дати, місця карбування, імені правителя; підпис гравера тощо в полі, обмеженому лінією і краєм монети під центральною фігурою.

Нумізматичний термін

Слово ексерг походить від , яке, своєю чергою, від (за межами роботи).

Зазвичай ексерг розміщений на реверсі внизу, зрідка збоку від голови правителя. Слова чи літери розташовані на прямій лінії, тоді як решта легенди викарбована по колу.

На монетах Римської республіки та Ранньої імперії ексергуальні написи позначають або дати консульства, або правління сенату Риму (SC), або подають опис зображення на реверсі. У карбуваннях пізнього римського та візантійського періодів літери в ексерзі зазвичай служать для позначення міст і монетних дворів, у яких вони були викарбувані.

Написи на монетах до VII століття винятково латинські. Із часів Іраклія I на монетах зустрічаються вже грецькі. З VIII століття грецькі літери перемішуються з латинськими. З IX століття грецькі написи переважають, а з доби Олексія I Комнена (1081—1118) латинська мова зовсім зникає. З X століття на монеті зазвичай дві легенди: одна стосується зображеного святого, а інша складається з імені й титулу імператора, в якому в VII і IX століттях часто зустрічається епітет «благочестивий» (πίστος). З доби Олексія I другого напису часто немає. Місце карбування завжди позначено початковими літерами: CON, CONS, KONSTAN — Константинополь; CAR, КАР, КАРТ — Карфаген тощо. Рік на монеті не карбували до Юстиніана I. З 538 року літочислення йде за роками правління: ANNO I, II, III тощо — 1, 2, 3 роки правління. Іноді зі знаком монетного двора вибивали SM () — священні (імперські) гроші.

XXI (латиницею) або KA (грецькою) — монетний знак на авреліаніанах на співвідношення 20 частин міді до 1 частини срібла в монетному сплаві. Наводять й інше тлумачення. Знак «ХХІ/КА» розшифровувався, як ХХ (К) = І (А), і, відповідно, вказував на номінал: 1 авреліаніан (А) дорівнювався 20 сестерціям (К).

Монетарні мали окремі майстерні (цехи) (), які на римських монетах після 274 року позначали латинськими літерами P (для prima — перший), S (secunda — другий), T (tertia — третій), Q (quarta — четвертий), а на візантійських — грецькими Α (1), Β (2), Γ (3), Δ (4), Ε (5), ς (на той час 6), Ζ (7), Η (8) тощо аж до EI (15). Наприклад, «SMKΔ» вказує на четвертий (Δ) цех , який проіснував від часів Галлієна (253–268) й упродовж візантійської доби. «КАА» — співвідношення міді/срібла («КА») і перша майстерня монетарні («А»).

Абревіатура в ексерзі на римських і візантійських монетах + Монетні двори у Римській імперіїПозначенняМісце карбуванняRB, RFE, RBQ, RFQ, R QРимCONSIA, CONSΓ, CONSZКонстантинополь AQP, AQSАквілеяASIS, BSIS, ΓSISСисак PLG, Star PLG, SLGЛіон SCONST, PCONSTАрль SMALA, SMALBАлександрія SMANI, SMANTIАнтіохія SMH, SMHΔ, SMHΓ, SMH, SMHBГераклея SMK, SMKΔ, SMKS, SMKEКизик SMN, SMNA, SMNB, SMNSНікомедія SMTS, SMTSEСалоніки TRP, TRP star, PTR, TRSТрір + Монетні двори у Візантійській імперіїПозначенняМісце карбуванняCONSIA, CONSΓ, CONSZКонстантинопольALEАлександріяANT, MANT, ANTX, ANTIXАнтіохіяCAR, KAR, KART, CT, KARTAКарфагенCATКатаніяISAURІсавріяKNКонстанцаKVIIP, KY, PКіпрKY, KVZ, MKVКизикMLМіланNCНікеяNEНеапольNI, NIC, NIK, NIKM, NIKA, NICOНікомедія + Монетні двори у Візантійській імперіїПозначенняМісце карбуванняR, ROM, ROРимRA, RAB, RAS, RAV, RAVENNРавеннаSCLСициліяSEPSUSЕфесTC, TES, OESСалонікиTHEV, THEVP, THEVIIТеополісXEP, ZEPCONOCХерсонес

Примітки

Джерела