Гліквідон (, ) — таблетований цукрознижуючий лікарський засіб класу сульфонамідів для прийому всередину. Гліквідон розроблений у лабораторії компанії «Boehringer Ingelheim», та застосовується у клінічній практиці з 1973 року.Gliquidon
Фармакологічні властивості Гліквідон — синтетичний препарат, що відноситься до класу сульфонамідів ІІ покоління. Механізм дії препарату полягає у вибірковому зв'язуванні гліклазиду з регуляторною субодиницею бета-клітин підшлункової залози, що призводить до підвищення секреції інсуліну бета-клітинами підшлункової залози, покращення інсулінозалежного обміну глюкози у периферичних тканинах, а також пригнічення глюконеогенезу в печінці. Оскільки гліквідон є препаратом короткої дії, його можна призначати хворим з підвищеним ризиком гіпоглікемії, зокрема літнім людям. Також оскільки гліквідон практично повністю виводиться з організму з фекаліями, то його можна призначати хворим з нирковою недостатністю або діабетичною нефропатією, але препарат протипоказаний при важкій печінковій недостатності.
Фармакокінетика Гліквідон швидко та добре всмоктується після перорального застосування, біодоступність препарату складає 80—95 %. Максимальна концентрація гліквідону в крові досягається у середньому протягом 2,25 години після прийому препарату. Гліквідон майже повністю (на 99 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат не проникає через гематоенцефалічний бар'єр та через плацентарний бар'єр, даних за виділення гліквідону в грудне молоко немає. Метаболізується препарат у печінці з утворенням малоактивних метаболітів. Виводиться гліквідон із організму практично повністю з калом (на 95 %), лише незначна частина препарату (близько 5 %) виводиться з сечею. Виведення гліквідону з організму двофазне, у першій фазі період напіввиведення препарату складає у середньому 1,2 години, у другій фазі період напіввиведення гліквідону складає 8 годин, цей час може збільшуватися при виражених порушеннях функції печінки.
Покази до застосування Гліквідон застосовують при цукровому діабеті ІІ типу при неефективності дієтотерапії та зниженні маси тіла.
Побічна дія При застосуванні гліквідону можуть спостерігатися наступні побічні ефекти: Алергічні реакції — свербіж шкіри, шкірний висип, кропив'янка, фотодерматоз, синдром Стівенса-Джонсона. З боку травної системи — нудота, блювання, біль у животі, сухість у роті, діарея або запор, холестаз. З боку нервової системи та органів чуттів — головний біль, запаморочення, парестезії, порушення акомодації. З боку обміну речовин — гіпоглікемія, зниження апетиту, збільшення маси тіла. З боку серцево-судинної системи — стенокардія, екстрасистолія, серцева недостатність, артеріальна гіпотензія. Зміни в лабораторних аналізах — гемолітична анемія, тромбоцитемія, лейкопенія.
Протипокази Гліквідон протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату та похідних сульфанілсечовини, цукровому діабеті І типу, кетоацидозі, діабетичній комі та прекомі, виражених порушеннях функції печінки, стані після резекції підшлункової залози, при важких інфекціях, при вагітності та годуванні грудьми, в дитячому віці.
Форми випуску Гліквідон випускається у вигляді таблеток по 0,03 г.
Примітки
Посилання Гліквідон на сайті mozdocs.kiev.ua Гліквідон Гліквідон