Жан-Луї Водуає ( ; 10 вересня 1883 р. Ле-Плессі-Робінсон, департаменту О-де-Сен — 20 травня 1963, Париж) — французький поет, прозаїк, есеїст, мистецтвознавець та історик.
Біографія Народився у сім'ї відомих архітекторів. Закінчив ліцей Карно в Парижі, потім вступив до Школи Лувру.
Під час окупації Парижа німцями з 1941 до 1944 року був генеральним директором паризького театру Комеді Франсез.
1950 року був обраний членом Французької академії.
Творчість Як мистецтвознавець і письменник він здобув популярність серед широкого загалу, співпрацюючи з кількома журналами. Він також є автором романів, віршів і лібрето.
Вибрані твори
L'Amour masqué (1908), Suzanne et l'Italie (1909), La Bien-aimée (1909), La Maîtresse et l'amie (1912), Poésies (1913), Les Papiers de Cléonthe (1919), L'Album italien (1922), La Reine évanouie (1923), Les Délices de l'Italie (1924), Raymonde Mangematin (1925), Beautés de la Provence (1926), Rayons croisés (1928), Franges (1938), Peintres provençaux (1947), L'Italie retrouvée (1950), La Sicile (1958) и другие.
Нагороди та премії
Велика літературна премія Французької академії (1928) Військовий хрест 1914—1918 Командор ордену Почесного легіону Prix d'Aumale
Примітки
Посилання Jean-Louis Vaudoyer