Ерік Едуардович Валентинов-Міллер ( 24 квітня 1904, Катеринодар — 1988, Грозний) — радянський художник театру; член Спілки художників СРСР з 1963 року. Заслужений діяч мистецтв Чечено-Інгуської АРСР з 1960 року, заслужений художник РРФСР з 1969 року.
Біографія Народився 24 квітня 1904 року в місті Катеринодарі (нині Краснодар, Росія). Упродовж 1924—1927 років навчався у Вищих художньо-технічних майстернях у Москві, де його викладачем, серед інших, був Абрам Архипов.
У 1927—1931 роках оформлював вистави у драматичних театрах Свердловська і Челябінська; у 1931—1932 роках — у Астрахані; у 1932—1934 роках — в Саратові і Енгельсі; у 1935—1937 роках — у Ташкентському російському драматичному театрі.
У березні 1937 року був арештований. 24 грудня 1937 року засуджений за «антирадянську пропаганду та агітацію» до десяти років виправно-трудових таборів. Термін відбував на Колимі. З початку 1940-х брав участь в оформленні вистав у народному театрі селища Усть-Омчуга. З ув'язнення звільнений 3 лютого 1947 року і з цього часу до 1955 року працював художником-постановником Магаданського обласного музично-драматичного театру імені Максима ГорькогоВалентинов (Миллер) Эрик Эдуардович / Сахаров центр..
У 1955 році виїхав до європейської частини СРСР. Оселився у Грозному, де працював головним художником Театру російської драми імені Михайла Лермонтова. Помер у Грозному у 1988 році.
Творчість Оформив вистави:
Свердловський драматичний театр «Бронепоїзд 14-69» Всеволода Іванова; «Останні» Максима Горького; Челябінський драматичний театр «Три сестри» Антона Чехова; «Підступність і кохання» Фрідріха Шиллера; Астраханський драматичний театр «Учень диявола» Бернарда Шоу; «Прибуткове місце» Олександра Островського; Саратовський драматичний театр «Красунчик чоловік» Олександра Островського; «Лихо з розуму» Олександра Грибоєдова; Ташкентський російський драматичний театр «Аристократи» Миколи Погодіна; «Борис Годунов» Олександра Пушкіна; Магаданський музико-драматичний театр «Російське питання» Костянтина Симонова (1947); «Пігмаліон» Бернарда Шоу (1949); «Кажан» Йоганна Штрауса (1952); «Таланти і шанувальники» Олександра Островського (1954); «Найзаповітніше» Василя Соловйова-Сєдого (1955); Грозненський драматичний театр «Пісня про чорноморців» Бориса Лавреньова (1956); «Вірити людині» Нурдіна Музаєва (1962); «Маскарад» Михайла Лермонтова (1963); «Гамлет» Вільяма Шекспіра (1964); «Мадридські води» Лопе де Вега (1965). </div> Виставка його робіт відбулася у Грозному у 1964 році.
Примітки
Література Валентинов-Миллер, Эрик Эдуардович // Художники народов СССР: Биобиблиографический словарь, том 2 (Бойченко—Геонджиан). Москва, «Искусство». 1972, сторінка 153 .