Віталій Миколайович Рожик ( 19 січня 1955, місто Біла Калитва, Ростовська область) — український скульптор, заслужений художник України (з 2009).
До життєпису У 1972 році закінчив Головинське ПТУ № 2, за спеціальністю каменотес. Того ж року почав працювати на Коростишівському гранітному кар'єрі.
У 1973—1975 роках — служба у лавах Радянської армії.
Від 1976 року — майстер гранітного цеху Коростишівського комбінату комунального господарства, від 1978 року — каменотес, пізніше — скульптор.
У 1989 році очолив кооператив «Габро».
Творчість За 40 років виготовив понад 700 скульптур з каменю.
Багато скульпьтур Віталія Рожика встановлені в Коростишівському парку культури і відпочинку.
Окремі твори Пам'ятник Маркіянові Шашкевичу на подвір'ї Бродівського педагогічного коледжу імені Маркіяна Шашкевича (2005). Меморіальна таблиця Вороніну Михайлу Львовичу, українському дизайнеру та виробникові класичного одягу, встановлена на фасаді будівлі швейної фабрики на вул. Короленківській, 3 у Києві, де він працював у 1991–2012 роках (2013, бронза, горельєфний портрет). Пам'ятник князю Володимиру в Коростені (2015, у співавторстві зі скульптором Василем Фещенком). Пам'ятний знак «12 серпня — день української пісні» (2020, на горі Карачун поблизу Слов'янська). Пам'ятник Густаву Олізару в Коростишеві.
Відзнаки Заслужений художник України (2009). Почесний громадянин міста Коростишева. Почесна відзнака «За заслуги перед Коростишівським районом» (2013). Лауреат літературно-мистецької премії імені Лесі Українки у номінації «образотворче мистецтво» за втілення образу Тараса Шевченка в камені (2014).
Примітки
Посилання