Чотириок тьмянийЗаморока А. М. (2022) Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури найменувань скрипунових (Coleoptera: Cerambycidae) із фавни України та деяких екзотів. Частина I: підродини куцовусові (Spondylidinae) та фрузеві (Prioninae). Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 38: 207—218 https://doi.org/10.36885/nzdpm.2022.38.207-218 (, Fabricius, 1787) — вид жуків з родини Скрипунових. Види роду Tetropium належать до найбільш еволюційно прогресивної гілки підродини КуцовусовіЗагайкевич И. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с..
Етимологія назви Видова наукова назва походить від латинського слова «fuscum» — «тьмяний». Українська назва «тьмяний» є максимально наближеною до наукової латинської. Подекуди, у джерелах, присвячених лісозахисту, можна трапити на назву «Вусач ялиновий матовогрудий»Загайкевич І.К. 1958. Комахи-шкідники деревних і чагарникових порід західних областей України. Київ : Вид-во АН УРСР. 132 с. — це пряме перенесенням із російського «усач матовогрудий еловый» або «матовогрудий еловый дровосек»Бартенев А.Ф. 2009. Жуки-усачи Левобережной Украины и Крыма. Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна. 418 с.. Такі формати утворення назв вважаються неприйнятними для використання в українській національній номенклатурі.
Поширення Чотириок тьмяний приналежний до групи європейських видів у складі Європейського зоогеографічного комплексу. Ареал охоплює всю Європу.
В Україні Чотириок тьмяний відомий із Карпат, Полісся і Криму, де зв'язаний із хвойними лісамиБартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43Zamoroka A.M. The longhorn beetles (Coleoptera: Cerambycidae) of the Eastern Carpathian Mountains in Ukraine. Munis Entomology & Zoology, 2018, 13 (2): 655-691..
Морфологія Імаго Передньоспинка Чотириока тьмяного дуже густо і зморшкувато поцяткована, матова, боки зернисті; в дуже рідких волосках. Надкрила в негустих волосках, за винятком першої четвертини, де наявна добре помітна світла волосяна смуга. Довжина тіла коливається від 8 до 18 мм.
Личинка Передній край лобу личинки несе 6 епістомальних щетинок. Вусики 3-членикові. Вічок немає. Гіпостом біля гіпостомальних швів, майже, в 3 рази довший за ґулярну смугу. Мандибули з плавно вирізаним ріжучим краєм, без боріздкоподібних майданчиків. Вентральний і дорзальний зубці короткі, не гострі. Основа пронотуму та поверхня мозолів черевця, з дорзальної сторони, мають по 4, а з вентральної – 2 поздовжні боріздки. Поперечні боріздки непомітні. Дихальця дрібні, округлі, з 2 краєвими камерами. 9-й терґіт черевця з парою маленьких загострених урогомф, що сидять на спільній основі. Довжина - 18-25 мм, ширина 4,5-5 мм.
Життєвий цикл Життєвий цикл триває 2 роки.
Геном У 2025-му році просеквеновані повні ядровий і мітохондрієвий геноми самця Чотириока тьмяного. Ядровий геном організований в 11 пар аутосом і 1 пару (XY) статевих хромосом (2n=22+XY) із загальною протяжністю 555,63 млн. пар основ. Мітохондрієвий геном представлений єдиною кільцевою ДНК загальною протяжністю 16,01 тис. пар основCrowley LM, University of Oxford and Wytham Woods Genome Acquisition Lab, Darwin Tree of Life Barcoding collective et al. The genome sequence of the brown spruce longhorn beetle Tetropium fuscum (Fabricius, 1787) [version 1; peer review: 1 approved] Wellcome Open Research 2025, 10:293 https://doi.org/10.12688/wellcomeopenres.24296.1
Екологія Дорослі комахи зустрічаються на свіжих вирубках, вітровалах, вмираючих, ошкурених та повалених деревах. Літ розпочинається в половині червня і триває до серпня. Личинки розвиваються у хвойних деревних породах, зокрема смереці і рідше ялиці та сосні. Поселяються в стовбурах ослаблених, ушкоджених, хворих дерев. Ходи личинок мають характерні гачкоподібні вигини.
Личинки Чотириока тьмяного є господарями для низки видів паразитоїдів, включаючи Doryctes mutillator, Atanycolus initiator, Helconidea dentator, Neoxorides collaris, Xorides praecatorius.
Примітки
Посилання http://www.biolib.cz/en/taxon/id11018/ http://www.cerambyx.uochb.cz/tefus.htm