Граматика білоруської мови (біл. Граматыка беларускай мовы) — використовується для білоруської мови. Білоруська мова має всього, як і українська, десять частин мови: шість самостійних, три службові й одну особливу — вигук. Білоруська мова характеризується розвиненою системою словотворчих засобів. Найбільш поширений афіксальний спосіб, заснований на використанні приростка, наростка, постфіксів і інтерфікси. Деякі форми в білоруській мові утворюються аналітично (напр. буду чытаць «буду читати», больш прыгожы «красивіший»).
Граматична термінологія білоруської мови У білоруській мові виділяють десять частин мови, які поділяються на самостійні (паўназначныя), службові (непаўназначныя) і вигуки (паўназначныя).
До самостійних частин мови належать іменник (назоўнік), прикметник (прыметнік), числівник (лічэбнік), дієслово (дзеяслоў) з двома особливими формами: дієприкметник (дзеепрыметнік) і дієприслівник (дзеепрыслоўе), прислівник (прыслоўе) і займенник (займеннік). До дієслова також тісно примикає категорія станівнику (прэдыкатывы). У рамках повнозначних слів іноді виділяється група вказівних слів (указальныя), які не називають предмет, дію чи кількість, але тільки вказують на нього — це займенники, невизначено-кількісні числівники, деякі прислівники. Решта повнозначних слів, що позначають той чи інший предмет, процес, дію або кількість, називають знаменними (знамянальныя).
До службових відносять частини мови, які позначають відносини між предметами, процесами і ознаками. Це прийменник (прыназоўнік), сполучник (злучнік), частка (часціца) і дієслова-зв'язки (быць, стаць). КатегоріяМоваБілоруськаУкраїнський відповідникЧастини мовиназоўнік
уласнае імя агульнае імяіменник власні назви загальні назвипрыметнікприкметникдзеяслоўдієсловолічэбнікчислівникзайменнік
асабовыя зваротны прыналежныя указальныя азначальныя пытальныя адносныя адмоўныя няпэўныязайменник особові зворотний присвійні вказівні означальні питальні відносні заперечні неозначеніпрыслоўеприслівникчасціцачасткапрыназоўнікприйменникзлучніксполучниквоклічвигукВідмінкиназоўныназивнийродныродовийдавальныдавальнийвінавальнызнахіднийтворныорудниймеснымісцевийЧислаадзіночны лікоднинамножны лікмножинаРодимужчынскічоловічийжаночыжіночийсярэднісереднійЧасицяперашнітеперішнійпрошлыминулийбудучымайбутній
Іменники Історично, в білоруській мові також існував кличний () відмінок.
В білоруській мові є такі відміни:
Іменники жіночого роду, що закінчуються на твердий приголосний, м'який приголосний або ў
Напр. печ «піч», косць «кістка», кроў «кров» Відмінокпеч (од.)пе́чы (мн.)косць (од.)ко́сці (мн.)кроў (од.)Називнийпечпе́чыкосцько́сцікроўРодовийпе́чыпячэ́йко́сцікасце́йкрыві́Давальнийпе́чыпе́чамко́сцікасця́мкрыві́Знахіднийпечпе́чыкосцько́сцікроўОруднийпе́ччупе́чаміко́сцюкасця́мікрывёйМісцевийпе́чыпе́чахко́сцікасця́хкрыві́
Іменники жіночого, чоловічого або середнього роду, які мають закінчення -а/-я Іменники чоловічого роду, розподілені на тверду та м'яку групу або іменники середнього роду (вясло «весло», мора «море»)
Займенники
Особові займенники ВідмінокОднинаМножинаЗворотний займенник1-а2-а3-я1-а2-а3-ячол.жін.сер.Називнийятыёняна́яно́мывыяны́/Родовиймяне́цябе́яго́яе́яго́насвасіхсябе́Давальниймнетабе́яму́ёйяму́намвамімсабе́Знахідниймяне́цябе́яго́яе́яго́насвасіхсябе́Орудниймной (мно́ю)табо́й (табо́ю)імёюімна́міва́міі́місабо́йМісцевийаба мнеаб табе́аб імаб ёйаб імаб насаб васаб іхаб сабе́
Питальні займенники хто «хто»; што «що»; які «який»; каторы «котрий»; чый «чий»; колькі «скільки» ВідмінокхтоштоНазивнийхтоштоРодовийкаго́чаго́Давальнийкаму́чаму́Знахіднийкаго́штоОруднийкімчымМісцевийаб кімаб чым
Вказівні займенники той «той»; такі, гэтакі «такий»; столькі; гэтулькі «стільки» Відмінокчол.сер.жін.мн.чол.сер.жін.мн.Називнийгэ́тыгэ́тагэ́таягэ́тыятойто́ета́яты́яРодовийгэ́тагагэ́тагагэ́тай (гэ́тае)гэ́тыхтага́таго́тойтыхДавальнийгэ́тамугэ́тамугэ́тайгэ́тымтаму́таму́тойтымЗнахіднийгэ́ты, гэ́тагагэ́тагэ́туюгэ́тыя, гэ́тыхтой, тага́то́ету́юты́я, тыхОруднийгэ́тымгэ́тымгэ́тайгэ́тымітымтымтоюты́міМісцевийаб гэ́тымаб гэ́тымаб гэ́тайаб гэ́тыхаб тымаб тымаб тойаб тых
Присвійні займенники ягоны/яго «його»
ейны/яе «її»
іхны/іх «їхні» Відмінокчол.сер.жін.мн.чол.сер.жін.мн.чол.сер.жін.мн.Називнийяго́ныяго́наеяго́наяяго́ныяе́йные́йнаее́йнаяе́йныяі́хніі́хняеі́хняяі́хніяРодовийяго́нагаяго́нагаяго́най (яго́нае)яго́ныхе́йнагае́йнагае́йнай (е́йнае)е́йныхі́хнягаі́хнягаі́хняй (і́хняе)і́хніхДавальнийяго́намуяго́намуяго́найяго́ныме́йнамуе́йнамуе́йнайе́йны́мі́хнямуі́хнямуі́хняйі́хнімЗнахіднийяго́ны, яго́нагаяго́наеяго́нуюяго́ныя, яго́ныхе́йны, е́йнагае́йнаее́йнуюе́йныя, е́йныхі́хні, і́хнягаі́хняеі́хнююі́хнія, і́хніхОруднийяго́нымяго́нымяго́найяго́ныміе́йныме́йны́ме́йнайе́йныміі́хнімі́хнімі́хняйі́хніміМісцевийаб яго́нымаб яго́нымаб яго́найаб яго́ныхаб е́йнымаб е́йнымаб е́йнайаб е́йныхаб і́хнімаб і́хнімаб і́хняйаб і́хніх мой «мій»
твой «твій»
свой «свій» Відмінокчол.сер.жін.мн.чол.сер.жін.мн.чол.сер.жін.мн.Називниймоймаёмая́мае́твойтваётвая́твае́свойсваёсвая́свае́Родовиймайго́майго́маёймаі́хтвайго́твайго́тваёйтваі́хсвайго́свайго́сваёйсваі́хДавальниймайму́майму́маёймаі́мтвайму́твайму́тваёйтваиі́мсвайму́свайму́сваёйсваі́мЗнахідниймой, майго́маёмаю́мае́, маі́хтвой, твайго́тваётваю́твае́, тваі́хсвой, свайго́сваёсваю́свае́, сваі́хОрудниймаі́ммаі́ммаёймаі́мітваі́мтваі́мтваёйтваі́місваі́мсваі́мсваёйсваі́міМісцевийаб маі́маб маі́маб маёйаб маі́хаб тваі́маб тваімаб тваёйаб тваі́хаб сваі́маб сваі́маб сваёйаб сваі́х наш «наш»
ваш «ваш» Відмінокчол.сер.жін.мн.чол.сер.жін.мн.Називнийнашна́шана́шана́шывашва́шава́шава́шыРодовийна́шагана́шагана́шай (на́шае)на́шыхва́шагава́шагава́шай (ва́шае)ва́шыхДавальнийна́шамуна́шамуна́шайна́шымва́шамува́шамува́шайва́шымЗнахіднийнаш, на́шагана́шана́шуна́шы, на́шыхваш, ва́шагава́шева́шува́шы, ва́шыхОруднийна́шымна́шымна́шайна́шыміва́шымва́шымва́шайва́шыміМісцевийаб на́шымаб на́шымаб на́шайаб на́шыхаб ва́шымаб ва́шымаб ва́шайаб ва́шых
Заперечні займенники ніхто «ніхто»; нішто «ніщо»; нічый «нічий»; ніякі «ніякий»
Означальні займенники сам «сам»; увесь «увесь»; усё «усе»; усе «усі»; усякі «всякий»; кожны «кожен»; іншы «інший»
Неозначені займенники нехта, хтосьці «дехто, хтось»; нешта, штосьці «дещо, щось»; нечы, чыйсьці «декого, чийсь»; некаторы «деякий»; некалькі «декілька»; нейкі, якісьці «деякий, якийсь»; хто-небудзь, хто-колечы «хто-небудь»; што-небудзь, што-колечы «що-небудь»; чый-небудзь «чий-небудь»; абы-што «абищо»; абы-чый «абичий»; абы-які «абиякий»
Див. також
Білоруська мова Білоруська абетка Білоруська граматика для шкіл (1918) Білоруська граматика для шкіл (1929)
Література
Білоруське мовне та граматичне явище: Мовознавство. — Т. Клименко, О. Ткаченко, В. Марченко, М. Хоменко та ін. — Суми, 2004. Білоруська граматика. У 2-х ч. / АН БРСР, Ін-т мовознавства імені Я. Коласа; [Ред. М. В. Бірило, П. П. Шуба]. — Мн.: Наука і техніка, 1985. Сучасна білоруська мова: Вступ. Фонетика. Фонологія. Абетка. Графіка. Правопис. Лексикологія. Лексикографія. Фразеологія. Фразеографія: Навч. помічник / Я. М. Комаровський, В. П. Красній, У. М. Лазовський та ін. — 2-е вид., перероб. і дод. — Мн.: Вища школа, 1995. — 334 с. ISBN 985-06-0075-6.
Примітки