Suzumiya Haruhi

Suzumiya Haruhi (, ) — серія ранобе Таніґави Наґару з ілюстраціями Іто Нойджі про пригоди ексцентричної школярки Судзумії Харухі та зібраний нею шкільний гурток, «Бригаду SOS». Перший том серії, «Меланхолія Судзумії Харухі», вийшов у 2003 році. , усього вийшло 13 томів, останній з яких вийшов у 2024 році. Серія стала бестселером серед ранобе, наклад усіх томів склав мільйони копій.

Перший сезон аніме-адаптації від студії Kyoto Animation, теж названої «Меланхолія Судзумії Харухі», транслював в Японії з квітня по липень 2006 року. Загалом, до основної серії входять 2 сезони по 14 серій та фільм. Аніме також привернуло значну увагу до франшизи та стало культовим. Серії першого сезону аніме-серіалу спочатку транслювались у нелінійному порядку, але вже потім були випущені у хронологічному.

Крім серії ранобе, в минулому виходили дві манґи-адаптації, видання першої з яких невдовзі було припинено, а також кілька манґ-спінофів, деякі з яких отримали власні аніме-адаптації. До франшизи також входять радіопостановки з участю сейю з аніме-адаптації та відеоігри.

Сюжет

Головна героїня оповідання — Судзумія Харухі, учениця першого класу японської старшої школи. Попри те, що головна героїня Харухі, оповідання йде від імені Кьона — її однокласника. Кьон тільки перейшов в нову школу і під час першого уроку в новому класі помітив ексцентричну дівчину, яка сиділа за сусідньою партою. Вона у своєму вітанні повідомила, що її цікавлять тільки інопланетяни, люди з паралельних світів, гості з майбутнього та екстрасенси, яких вона шукає у своєму класі й чекає зустрічі з ними.

Пізніше Кьон дуже зацікавився цією дівчиною, що приголомшила його своїми дивацтвами. Він розпитав про неї у своїх однокласників та з'ясував, що вона практично ні з ким не спілкується і всіх ігнорує. Проте, Кьону вдається з нею поговорити, і після декількох невеликих бесід з ним, Харухі вирішує створити гурток «Бригада SOS» () для пошуку інопланетян, гостей з майбутнього, людей з паралельних світів та інших надзвичайних істот і явищ, на базі літературного гуртка, в якому є лише Наґато Юкі. Назва клубу — це скорочення від «Бригада Судзумії Харухі для максимального оживлення світу» ().

Надалі в нього вступають ще декілька членів. Через деякий час вони повідомляють Кьону, що всі вони не є звичайними людьми. Юкі пояснює, що вона є «гуманоїдним інтерфейсом», якого надіслали з космосу, Мікуру відправили з майбутнього, а Коїдзумі — екстрасенс. Всі вони стверджують, що саме їх існування можливе тільки тому, що Харухі захотіла цього, і від настрою Харухі залежить доля цього світу. Їх мета — робити все для того, щоб Харухі була задоволена, але при цьому у жодному випадку не можна говорити їй про її винятковість, оскільки інакше вона повірить, що все довкола ірраціональне і це приведе, на їх думку, до кінця світу.

Головні персонажі

Однокласник Харухі і другий засновник «Бригади SOS». З певного часу в свідомості навколишніх він виявляється нерозривно пов'язаний з Харухі, оскільки є єдиним, з ким вона підтримує діалог. Цинічний, з постійним сарказмом в голосі. Виконує для Бригади SOS багато буденної роботи. «Кьон» — насправді не ім'я, а прізвисько, яке йому дала тітка, та поширила його сестра. Справжнє його ім'я невідомо, але в ранобе згадується, що його ім'я виразне і шляхетне. На відміну від інших персонажів, не має жодних здібностей, але є об'єктом спостережень організацій, через його вплив на Харухі.

Гіперактивна, непередбачувана та ексцентрична учениця першого класу старшої школи, саме через неї відбуваються усі події серіалу. Вона вступає в безліч клубів та за кілька днів їх покидає, попри домовленості з боку товаришів — їй усе здається дуже нудним. Звичайне шкільне життя — це останнє, що її цікавить. На перший погляд, може здатися, що Харухі байдужа до всіх, з ким вона має справу. А коли щось йде не так, як їй потрібно — починаються проблеми для навколишніх. Вона засновує «Бригаду SOS», з метою пошуку іншопланетян, екстрасенсів та гостей з майбутнього.

Єдина опинилася в «Бригаді SOS» не за ініціативою Харухі. Юкі була учасницею літературного гуртка, де вона виявилася єдиною учасницею, тому перейшла в бригаду Судзумії, надавши приміщення. Юкі завжди незворушна, спокійна, не виявляє ніяких емоцій і, схоже, взагалі уникає розмов — хоча і дає прямі відповіді, коли її питають. Окрім любові до читання і навчання її відрізняє талант до комп'ютерів. Беззаперечно виконує накази Судзумії, які б безглузді вони не були. Є іншопланетянкою та «гуманоїдним інтерфейсом», яку відправили для спостереження за Судзумією.

Єдина вступила в Бригаду SOS проти власної волі, проте не перешкоджала цьому. За характером Мікуру дуже боязка і сором'язлива, по-дитячому наївна, завдяки чудовій фігурі та кавайній зовнішності має величезну популярність серед хлопців. Кьон вважає своїм обов'язком її захищати, і є від чого — Харухі ставиться до Мікуру як до власної ляльки та дуже часто своїми забавками доводить Асахіну мало не до сліз. Мікуру є мандрівницею в часі.

Вступив в Бригаду SOS як «загадковий переведений учень», за визначенням Харухі. Іцукі постійно посміхається і завжди говорить у формально-ввічливій манері. Він схильний до довгих і докладних пояснень, що, як правило, супроводжуються активною жестикуляцією. Іцукі зізнався Кьону одного разу, що його зовнішня особистість і поведінка є штучними, зробленими, щоб відповідати враженням Харухі. Коїдзумі — екстрасенс з організації, що зветься «Агенцією».

Ранобе

Перший том новел «Судзумія Харухі», () авторства Таніґави Наґару з ілюстраціями Іто Нойджі, опублікувало видавництво «Kadokawa Shoten» 6 червня 2003 року у журналі The Sneaker. Пізніше, томи ранобе стали виходити самі по собі, окремими томами. , вийшло 12 томів. Томи ранобе усі мають назви за шаблоном «Suzumiya Haruhi no…» (), себто, «...Судзумії Харухі».

Новели ліцензовані в Тайвані та Китаї компанією Kadokawa Media, в Південній Кореї — Daiwon CI, в США компаніями Little Brown та Yen Press. Вихід першого тому серії англійською стався у квітні 2009 року.

Манґа

Всього було дві манґа-адаптації, обидві публікувалися видавництвом Kadokawa Shoten. Перша адаптація манґаки Мідзуно Макото, що виходила в журналі з травневого по грудневий випуск 2004 року, була скасована. Усього вийшов один том цієї версії, у серпні 2004 року. Друга адаптація авторства Цуґано Ґаку почала виходити з листопада 2005 року в тому ж журналі Shōnen Ace і виходила до листопада 2013 року, усього було видано 20 томів. 17 квітня 2008 року, видавництво Yen Press ліцензувало перші чотири томи манґи для випуску на території Англії та США. Представники видавництва заявляли, що англійська версія манґи не буде піддаватися цензурі.

З липня 2007 року в журналах Shōnen Ace та виходить офіційна пародія на оригінальну манґа-серію — йонкома Suzumiya Haruhi-chan no Yūutsu («Меланхолія Судзумії Харухі-чян»), створена манґакою Puyo. Перший том був виданий 26 травня 2008 року, останній — у грудні 2018 року, усього вийшло 12 томів. У комплекті з останнім томом йшло додаткове оповідання від Таніґави Наґару, автора серії ранобе.

Крім того, існує пародійна йонкома, Nyorōn Churuya-san, автором якої є Eretto, де головним героєм була чібі-версія Цуруї з оригінальної франшизи, що також обожнює копчений сир. Спочатку ця йонкома вийшла у трьох томах як доджінші (у серпні 2006 року, лютому 2007 року та жовтні 2007 року відповідно), потім виходила серійно у журналі Monthly Comp Ace з листопада 2008. 10 вересня 2009 року вийшло особливе видання окремого тому спінофу (танкобон), 24 вересня 2009 року — звичайне видання.

Також у форматі манґи виходив спіноф , теж створений Puyo, сюжет якого відбувається в альтернативному світі, показаному в четвертому томі новел. Ця серія виходила з липня 2009 року по серпень 2016 року у журналі Young Ace, усього було видано 10 томів танкобон. Інший спіноф, створений Puyo, , почав виходити 18 квітня 2012 року в журналі Altima Ace, та завершився до закриття журналу в жовтні 2012 року.

Аніме

Перший сезон (2006) Аніме-серіал «Меланхолія Судзумії Харухі» (), створений студією Kyoto Animation, виходив з квітня по липень 2006 року в нічний час. Серії першого сезону під час першої трансляції серіалу випускались у нелінійному порядку. Другий сезон, що теж складався з 14 серій, показувався разом із першим сезоном з 3 квітня по 9 жовтня 2009 року вже у хронологічному порядку, тобто нові серії другого сезону були показані між серій першого сезону.

Сюжет серіалу оснований на серії новел, а точніше на сюжеті першого, другого, третього, п'ятого та шостого тому оригінальної серії. Сюжет дев'ятого епізоду, «Одного разу під дощем», особисто написав Наґару Таніґава, автор ранобе, спеціально для аніме.

22 грудня 2006 аніме було ліцензовано для показу в Північній Америці компанією Bandai Entertainment. Перший DVD вийшов 29 травня 2007 року.

8 лютого 2008 року усі 14 серій стали доступними онлайн у платній мережі .

Другий сезон (2009) Вперше другий сезон «Харухі» був анонсований 7 липня 2007 року в день свята Танабата. Того дня в одній з найбільших щоденних газет Японії, Асахі Шімбун, з'явилася повносторінкова реклама другого сезону. Через декілька днів аналогічна кольорова сторінка з'явилася в журналі Newtype. 18 грудня 2007 року, на офіційному сайті аніме, haruhi.tv, залишилась лиш фейкова сторінка з помилкою 404 із п'ятьма полями введення: посилання на ключову дату в четвертому томі новели, «Зникнення Судзумії Харухі».

Ретрансляція першого сезону почалась у квітні 2009 року. Після коментаря від Teletama, однієї зі станцій, що здійснювала ретрансляцію, що ця трансляція матиме 28 епізодів, зʼявились думки, що після ретрансляції буде показаний другий сезон, проте тоді Kadokawa це не підтвердили. Перший з епізодів другого сезону, , було трансльовано 21 травня 2009 року, як восьмий епізод ретрансляції. На відміну від трансляції першого сезону, ретрансляція відбувалась у хронологічному порядку: нові серії були показані поміж старих. Епізоди було потім показано на Youtube-каналі Kadokawa після ретрансляції, також були зроблені англійські субтитри до серій. У другому сезоні була контроверсійна сюжетна арка «Endless Eight» (Нескінченні вісім), у якій учасники Бригади SOS застрягли у часовому циклі, що триває вісім епізодів, які мають абсолютно однаковий сюжет. Bandai Entertainment ліцензували ретрансляцію у 2010 році та випустили обидва сезони у Північній Америці 14 вересня 2010 року. Manga Entertainment випустили сезон у вигляді набору з 4 DVD-дисків, де також були наявні міні-серії «Харухі-чян» у Великій Британії 4 липня 2011 року. Після закриття Bandai Entertainment у 2012, Funimation оголосили на Otakon 2014, що вони отримали ліцензію на випуск аніме-серіалу. Після придбання Crunchyroll компанією Sony, серіал з'явився на Crunchyroll.

Спінофи Два ONA-серіали, що базуються на пародійних манґа-серіях від Puyo та від Eretto були анонсовані у журналі у випуску жовтня 2008 року. Обидва серіали випускались японською мовою (з доступними англійськими субтитрами) на YouTube-каналі Kadokawa з 13 лютого по 15 травня 2009 року. Всі сейю з оригінального аніме виконували свої ж ролі у цих спінофах. Перший DVD зі спінофами був випущений у Японії 29 травня 2009 року, та пізніше, 27 серпня 2010 року — у форматі Blu-ray Disc. Ліцензію на випуск серії у форматі DVD з англійською озвучкою отримала компанія Bandai Entertainment, дубляж виконала компанія . Перший том вийшов 5 жовтня 2010. Обидва спінофи були згодом знову ліцензовані вже Funimation, як аніме-телесеріали.

Аніме-адаптація спінофу Nagato Yuki-chan no Shōshitsu («Зникнення Наґато Юкі-чян») виробництва студії Satelight виходила з квітня 2015, ліцензію на неї отримала Funimation, після чого дубляж став виходити з травня 2015.

Фільм (2010)