ГалкАл Юінг, Джо Беннет. «Безсмертний Галк: Двоє в одному». : Сергій Ковальчук. Київ: Fireclaw. 128 стр. ISBN 978-966-97808-9-1Джеф Леб, Тім Сейл. «Галк: Сірий». : К. Пітик, А. Пітик. Київ: Рідна мова / Махаон-Україна. 168 стр. ISBN 978-966-917-436-9, також ХалкАбсолютний Росомаха проти Халка, «Північні Вогні», 2019. ( — кре́мез) — вигаданий супергерой, персонаж з коміксів американського видавництва Marvel Comics, якого створили Стен Лі та Джек Кірбі. Його альтер-его доктор Девід Брюс Беннер () — фізично слабкий, асоціальний і емоційний фізик. Вони являють собою дві незалежні особистості, що існують, не ладнаючи між собою.

Біографія вигаданого персонажа Дебют Вперше Галк з'явився в The Incredible Hulk #1 (травень 1962), створений автором Стеном Лі, художником-співавтором Джеком Кірбі та інкером Полом Рейнманом. На той час комікс коштував всього 12 центів. У першому випуску шкіра Галка була не зеленою, а сірою. Автор і головний редактор Marvel Лі хотів використати колір, який не припускав би будь-яку етнічну групу. Однак колорист Стен Ґолдберг наполягав, що це неможливо: колірна технологія того часу не могла якісно відтворювати сірий колір, через що у першому випуску Галк мав різні відтінки сірого і навіть зелений колір. З випуску #2 (липень 1962) і далі Ґолдберг перефарбував шкіру Галка в зелений. Саме зелений використовувався для переказування походження персонажа, навіть передруки оригінальної історії перефарбовувалися протягом двох наступних десятиліть. В The Incredible Hulk vol. 2 #302 (грудень 1984) сірий Галк був заново представлений у спогадах, які належали до часу оригінальної історії. Це було повторно підтверджено в vol. 2 #318 (квітень 1986). Відтоді передруки першого випуску демонстрували оригінальний сірий колір (як, наприклад, у щорічнику 1999 року, в якому розповідалася більш сучасна історія появи Халка).

Першу серію було скасовано після шести випусків, останній був датований березнем 1963. Кожну історію написав Лі, перші п'ять намалював Кірбі, а шосту намалював і пофарбував Стів Дітко. Цього ж місяця персонаж, на хвилі своєї популярності, взяв участь в «Fantastic Four» #12 (березень 1963) і через місяці став учасником-засновником Месників, з'явившись тільки в перших двох випусках серії цієї команди (вересень і листопад 1963); потім він з'явився у ній як противник головних героїв (#3 та #5, січень та травень 1964). Також він взяв участь у The Amazing Spider-Man #14 (липень 1964).

Tales to Astonish Через півтора року після скасування серії Галк став резервним героєм в 60-му випуску «Tales to Astonish» в жовтні 1964. У попередньому випуску він з'являвся як противник Велетня, зірки коміксу. Ця серія історій представила лиходія Лідера (Вождя), котрий став головним ворогом Галка, і Гидоту, іншу гамма-опромінену істоту. У випуску #77 Галк став публічно відомою особою.

Ці нові історії спочатку писав Лі, а ілюстрували художник Дітко і Джордж Руссос. Пізніше іншими художниками цієї серії ставали: Кірбі (в #68-84, червень 1965 — жовтень 1966, він робив або повні малюнки, або частіше замальовки для інших художників; Ґіл Кейн, названий «Скоттом Едвардсом» в #76 (лютий 1966); Білл Еверетт в #78-84 (квітні-жовтні 1966); Джон Буссемі. Мері Северин закінчила роботу над Галком в Tales to Astonish. Починаючи з #102 комікс перейменували в The Incredible Hulk, і він мав цю назву до березня 1999 року, коли Marvel скасувала всі випуски та заново почала серію з нового випуску #1.

1970-ті The Incredible Hulk видавався в 1970-х, а також Галк з'являвся як запрошений гість в інших коміксах. У 1977, після виходу відомого (в Америці) телесеріалу, Marvel запустила другу серію «The Rampaging Hulk» (Несамовитий Галк), журнал коміксів, націлений на аудиторію серіалу. Автори також представили двоюрідну сестру Беннера Дженніфер Волтерс, Жінку-Галка, яка з'явилася у власному виданні. Беннер зробив Волтерс переливання своєї крові, і гамма-радіація вплинула на неї, але вона зберегла більшу частину інтелекту.

Автори за десятиліття змінювалися кілька разів. Часом в команду творців входили Арчі Ґудвін, Кріс Клейрмонт і Тоні Ізабелла; Льон Вейн створив за 1970-ті багато історії, працюючи спершу з Ґербом Трімпом, а потім в 1975 з Селом Буссемі, який був регулярним художником 10 років. Гарлан Еллісон придумав сюжет історії для випуску #140 (червень 1971), сценарій якого написав Рой Томас.

1980-ті Після Роджера Стерна Білл Мантла став автором серії з випуску #245 (березень 1980). Його історія «Перехрестя Вічності», тривали з випуску #300 (жовтень 1984) до #313 (листопад 1985), яка досліджувала ідею, що Беннер в дитинстві зазнавав насильства. Ґрег Пак, автор 2-го тому The Incredible Hulk, назвав історію «Перехрестя» Мантла фактором, що найбільше впливає на підхід до персонажа. Після п'яти років Мантла і художник Майк Мінгола залишили комікс, щоб робити «Alpha Flight» (Альфа-Політ), і працювати над серією почав автор Джон Байрн, за яким ненадовго пішов Ел Мінґром, перш ніж з'явився новий регулярний автор Пітер Девід.

Девід став автором серії з випуску #331 (травень 1987) і залишився ним на 12 років. Робота Девіда змінила характеристику Беннера і природу відносин Беннера і Галка. Девід повернувся до сюжетів про насильство Стерна і Мантла, розширивши заподіяну шкоду і зобразивши Беннера, який страждає від свого альтер-его. Історія Девіда показали, що у Беннера були серйозні душевні проблеми задовго до того, як він став Галком. Девід значно перетворив його особистість, давши сірому Галку псевдонім «Джо фікс». Девід за свою роботу над серією співпрацював з декількома художниками, включаючи Дейла Кеауна, Ґері Френка, Террі Додсон, Майка Деодато-мол., Джорджа Переса та Адама Кубертена.

1990-ті У випуску #377 (січень 1991) Девід знову переробив Галка, використовуючи сюжетну лінію за участю гіпнозу, щоб змусити розколоті особистості Беннера і Галка синтезуватися в нового Галка, що мав велику силу Дикого Галка, хитрість Сірого Галка та інтелект Брюса Беннера.

У 1993 році в номері #403 в коміксі знову з'явився Джаґґернаут, який воював з Професором Галком, найслабшим втіленням, і переміг, на замовлення Червоного Черепа, щоб взяти Галка в полон. Але у випуску #404, Кейн повернув собі всю міць, робить помилку, і Дикий Галк виривається з-під контролю, і глибин свідомості Брюса Беннера і з легкістю б'є Джаґґернаута ледве не до смерті.

У мінісерії «Future Imperfect» (Майбутнє недосконале) 1993 року автор Девід і художник Джордж Перес представили читачам Галка антіутопічного майбутнього. Називаючи себе Маестро, Галк править світом, де більшість героїв були вбиті і тільки Рік Джонс і маленька група повстанців б'ються проти правління Маестро. Хоча до кінця Маестро, здавалося, був знищений, він повернувся в The Incredible Hulk # 460, також написаному Девідом.

У 1998-му Девід пішов пропозицією редактора Боббі Чейза вбити Бетті Росс. У передмові до колекційного видання Галка «Beauty and the Behemoth» (Красуня і Незграбний) Девід сказав, що його дружина нещодавно залишила його і це стало натхненням для сюжету. Останнім випуском Девіда був «Hulk» #467 (серпень 1998), його 137-й.

Також в 1998-му Marvel перезапустила The Rampaging Hulk, цього разу як звичайний комікс, а не журнал коміксів.

Перезапуск Внаслідок відходу Девіда новим автором під час перезапуску серії після випуску #474 (березень 1999) став Джо Кейсі. Hulk vol. 2 почався відразу в наступному місяці сценаріями Джона Байрна і малюнками Рона Гарні. Байрн пішов до кінця першого року, заявивши про творчі розбіжності. Ерік Ларсен і Джеррі Ордвей недовго виконували обов'язки сценаристів замість нього, і назва повернулася до The Incredible Hulk vol. 3 з прибуттям Пола Дженкінса у випуску #12 (березень 2000).

Дженкінс написав історію, в якій Беннер і три Галки (Дикий, Сірий і Об'єднаний, нині вважається окремою особистістю і згадуваний як «Професор») змогли подумки взаємодіяти один з одним і кожна особистість намагалася зайняти їх загальне тіло. Під час цього чотири особи (включаючи Беннера) зіткнулися з іще одним Галком, садистський Галк мав намір напасти на світ з метою помсти. Дженкінс також створив у випуску #14 (травень 2000) Джона Райкера, безжального військового генерала, який стояв на чолі початкового випробування гамма-бомби, яке привело до створення Галка, і який планує створити подібних істот. Дії Райкера ненадовго вилилися в те, що Беннер став садистським Галком, перш ніж чотири інші особистості придушили звіра.

Наступним автором серії став Брюс Джонс, і в його роботі Беннер почав використовувати йогу для контролю над Галком, в той час, як його переслідувала таємна змова і йому допомагав загадковий Містер Синій. Джонс доклав до своєї роботи над Incredible Hulk з 43-х випусків мінісерій «Hulk / Thing: Hard Knocks» (Галк і Істота: Сильні удари, листопад 2004 — лютий 2005), яку Marvel видала після призупинення виходу постійної серії.

Пітер Девід, спочатку підписав контракт на мінісерію з шести випусків Tempest Fugit, він повернувся як автор, коли було вирішено замість цього зробити історію, тепер тільки з п'яти частин, частиною постійної серії. Tempest Fugit розкрила, що Кошмар маніпулював Галком роками, гризучи його різними способами за «незручності», які Галк йому доставив, включаючи садистського Галка, представленого Дженкінсом. Після прив'язки з 4 частин до кросовера «Будинок М» і випуску-епілогу Девід знову залишив серію, пояснивши, що заради кар'єри йому потрібно робити не пов'язану з Галком роботу.

Планета Галка і Світова війна Галка У 2006 в кросовері «Планета Галка», в якому автором основної сюжетної лінії був Ґрег Век, секретна група супергероїв, Ілюмінати, вважають Галка неприпустимою потенційною загрозою Землі і запускають його в космос, щоб він зміг вести мирне існування на планеті, на якій немає розумного життя. Після збою траєкторії зореліт Галка надає на планету Сакаар. Ослаблений польотом, він потрапляє в полон і врешті стає гладіатором, він ранить обличчя тирана і узурпатора — імператора Сакаара. Галк стає лідером повстанців і пізніше захоплює трон Сакаара, вигравши бій з Червоним Королем і його арміями.

Після проголошення Галка імператором, судно, що використовується, щоб послати Галка на Сакаар, вибухає, вбиваючи мільйони, включаючи його вагітну королеву, Каеру. Руйнування, викликані вибухом, пошкоджують тектонічні пластини і майже руйнують планету.

Розгніваний Галк повертається на Землю разом із залишками громадян Сакаара і його союзниками, Братством війни, намагаючись помститись Ілюмінатам. Він перемагає усіх найсильніших героїв на Землі, включаючи Людей Ікс, Фантастичну Четвірку. Єдиними, хто зміг чинити опір Галку, виявилися Джаґґернаут і Чатовий (Marvel Comics). Однак Шрам перемагає і їх, спочатку зупинивши Джаґґернаут. Під час битви з Чатовим, їх сили поступово підвищувалися, що загрожувало Землі, але Галк зміг перемогти Роберта, тим самим рятуючи світ. Після битви на Мангеттані Галк дізнається, що один з його союзників дозволив статися вибуху. Розуміючи, що вся війна була марною, Галк розлючується до такої міри, що мало не знищує всю планету. Однак, пізніше з'ясовується, що він стримувався, даючи Старку повернути його до форми Брюса Беннера, і його беруть під охорону сили Щ.И.Т.а.

Смерть і відродження Галка 13 липня 2016 року, під час подій комікс-кросовера «Друга Громадянська війна», видавництво Marvel вбиває Галка. Як виявилося, його вбив Соколине око, випустивши в голову Галка спеціальну стрілу, яку створив Брюс Беннер і віддав Клінту, на випадок якщо він зійде з розуму і вийде з-під контролю. Через 2 місяці, в новому випуску Громадянської війни 2, Галк був відроджений за допомогою темної магії, і став н́ежиттю, перейшовши на бік Зла.

Українські видання

Fireclaw Ukraine: Джеф Лемір. «Старий Лоґан: Берсеркер» (другорядний персонаж).: Сергій Ковальчук. 96 стор. ISBN 978-966-978-080-5 Джеф Лемір. «Старий Лоґан: Прикордонне місто» (згадка): Сергій Ковальчук. 96 стор. ISBN 978-966-97808-5-0 Ґреґ Пак. «Безсмертний Галк: Двоє в одному»: Сергій Ковальчук. 128 стор. ISBN 978-966-97808-9-1