Костянтин Іванович Кусте́нко ( 18 серпня 1919, Севастополь — 22 листопада 1977, Севастополь) — український радянський художник театру. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1968 року.
Біографія Народився 18 серпня 1919 року у місті Севастополі. 1937 року закінчив Одеський художній технікум і протягом 1937—1939 років працював художником-постановником у Севастопольському російському драматичному театрі імені Анатолія Луначарського.
Упродовж 1939—1946 років служив у Червоній армії, був курсантом Московської школи війск МВС. У 1939 році отримав нагрудний знак «Відмінник РСЧА»Г. Перминова. Легенда нашего театра. / Слава Севастополя від 17 серпня 2019 року.. Брав участь у німецько-радянській війні.
Після демобілізації повернувсядо Севастополя і у 1946—1947 роках знову працював художником-постановником Севастопольського російського драматичного театру. У 1947—1948 роках працював головним художником Новосибірського російського драматичного театру; у 1948—1959 роках — головним художником Севастопольського російського драматичного театру; у 1960—1970 роках — головним художником Севастопьського драматичного театру Чорноморського флоту імені Бориса Лавреньова; з 1970 року — художником Палацу піонерів у Севастополі. Помер у Севастополі 22 листопада 1977 року.
Творчість Оформив вистави
«Маскарад» Михайла Лермонтова (1947); «Велика сила» Бориса Ромашова (1948); «Любов Ярова» Костянтина Треньова (1948); «Ліс», «На жвавому місці», «Не все коту масниця» Олександра Островського (1948); «Вороги» Максима Горького (1949); «Ревізор» Миколи Гоголя (1950); «Під золотим орлом» Ярослава Галана (1951); «Її друзі» Віктора Розова (1951); «Людина з рушницею» Миколи Погодіна (1952); «Безприданниця», «Прибуткове місце» Олександра Островського (1953); «Вас викликає Таймир» Олександра Галича, Костянтина Ісаєва (1954); «Весілля Кречинського» Олександра Сухово-Кобиліна (1954); «Дядя Ваня» Антона Чехова (1954); «В степах України» Олександра Корнійчука (1957); «Третя патетична» Миколи Погодіна (1959); «Старик» Максима Горького (1960); «Потомки запорожців» Олександра Довженка (1966); «Отелло» Вільяма Шекспіра (1968); «За тих, хто в морі» Бориса Лавреньова (1971); «Оптимістична трагедія» Всеволода Вишневського (1975). </div> У 1957 році, під час Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Москві, брав участь у мистецькій виставці, на якій представив свої роботи.
Військові нагороди ордени СРСР: два Червоної Зірки (1940; 1960), два Червоного Прапора (1941; 1942), Слави ІІІ ступеня (1943), Вітчизняної війни ІІ ступеня (1944); медалі СРСР: «За відвагу» (1940), «За оборону Москви» (1944), «За визволення Варшави» (1944), «За взяття Берліна» (1945), «За перемогу над Німеччиною» (1945).
Примітки
Література Кустенко Костянтин Іванович // Кустенко Костянтин Іванович //