Macaca brunnescens — вид приматів з родини мавпових (Cercopithecidae).

Таксономічні примітки Таксон відокремлено від M. ochreata; хоча деякі автори продовжують визнавати M. brunnescens підвидом або синонімом M. ochreata, останні джерела визнають ці два різні види .

Морфологічний опис Macaca brunnescens досягає довжини тіла від 48 до 59 (самці) або 40–46 (самиці) сантиметрів, включаючи короткий хвіст 4–6 (самці) або 3–5 (самиці) сантиметрів. Самці важать від 6 до 9 кг, самиці — від 3 до 5 кг. Волосяний покрив переважно світло-коричнево-сірого кольору. У порівнянні з дуже схожою Macaca ochreata з південно-східного півострова Сулавесі, M. brunnescens значно світліша й, крім того, має коротшу мордочкуD. Zinner, G. H. Fickenscher & C. Roos: Family Cercopithecidae (Old World monkeys). S. 641 in Russell A. Mittermeier, Anthony B. Rylands & Don E. Wilson: Handbook of the Mammals of the World: Primates: 3. ISBN 978-8496553897.

Середовище проживання Macaca brunnescens мешкає на островах Бутон і Муна. Бутон і Муна мають тропічний клімат із сухим сезоном у червні-вересні та вологим сезоном у листопаді-квітні з річною кількістю опадів 1500–2000 мм.

Спосіб життя Прістон (2005) повідомляє про розмір групи від 20 до 40 осіб (середнє = 32), але інші дослідження показали, що розмір групи відносно невеликий (4,1–11,7 особи, із середнім значенням 7,5; Operation Wallacea 2005, 2006). Спостерігалося, що більші групи макак Бутона розпадаються на менші підгрупи. Дослідження дієти дало таке співвідношення: 66% плодів (включаючи культури), 20% стебел і квітів, 12% листя і 2% безхребетних. Споживані дикі плоди включають різні види Ficus і капок (Ceiba petandra). Найпоширенішою культивованим харчем є батат. Ці макаки проводять майже однакову кількість часу на дереві та на землі. Більшість свого часу (43%) подорожує між місцями годівлі, пошуком їжі та годуванням (21%), потім відпочиває (17%) і доглядає (10,5%) .

Примітки

Джерела Juliandi, B., Suryobroto, B., & Perwitasari‐Farajallah, D. (2009). The ischial callosities of Sulawesi macaques. American Journal of Primatology: Official Journal of the American Society of Primatologists, 71(12), 1021-1031 Riley, E.P. 2013. Booted macaque Macaca ochreata. In: R.A. Mittermeier, A.B. Rylands & D.E. Wilson (ed.), Handbook of the Mammals of the World. Vol. 3. Primates, pp. 634. Lynx Edicions, Barcelona Evans, B. J., Gansauge, M. T., Tocheri, M. W., Schillaci, M. A., Sutikna, T., Saptomo, E. W., ... & Meyer, M. (2020). Mitogenomics of macaques (Macaca) across Wallace's Line in the context of modern human dispersals. Journal of Human Evolution, 146, 102852