9-та зенітна дивізія (Третій Рейх) () — зенітна дивізія Вермахту, що діяла протягом Другої світової війни у складі Повітряних сил Третього Рейху.

Історія 9-та зенітна дивізія веде свою історію від створеного 10 липня 1940 року в Ам'єні 9-го командування протиповітряної оборони у підпорядкуванні повітряного округу «Бельгія та Північна Франція». Він відповідав за протиповітряну оборону на півночі Франції та Бельгії та керував розташованими тут зенітними підрозділами. 19 червня 1941 року командування було переведено в зону командування Гау Західна Франція, штаб знаходився в Рамбує на південний захід від Парижа. Через кілька тижнів командний пункт було переведено в замок Борегар поблизу Парижа. 1 вересня 1941 року командування перейменоване на 9-у зенітну дивізію.

29 січня 1942 року дивізія передала свою зону відповідальності штабу 13-ої зенітної дивізії і передислокувалася на південний напрямок Східного фронту. 22 січня 1942 дивізія взяла на себе керівництво частинами ППО групи армій «Південь». Командний пункт дивізії був у Полтаві. Після того як у цьому районі були розгорнуті ще три штаби зенітних дивізій для підготовки літнього наступу німців на Сталінград і Кавказ, 9-ій зенітній дивізії було доручено взаємодіяти з 2-ю і 6-ю арміями, а командний пункт перекинуто до Харкова. З 26 червня 1941 року дивізія діяла у взаємодії з 6-ю армією, а з 11 липня 1942 року — з 4-ю танковою армією. З 27 липня 1942 року дивізія знову продовжила взаємодіяти з 6-ю армією. З цією армією дивізія брала участь у наступі на Сталінград. Підрозділи дивізії застосовувалися на північній позиції під Сталінградом і відзначилися там у боротьбі з авіацією і танками. Після того, як 6-та армія була оточена під Сталінградом, в «мішку» опинилися 12 важких і 13 легких зенітних батарей дивізії. З оточення вийшли 5 важких і 3 легкі батареї. Штаб дивізії тепер також взяв на себе керівництво румунськими протиповітряними частинами, що потрапили в пастку під Сталінградом. У ході боїв дивізію було остаточно знищено в Сталінградському котлі.

7 лютого 1943 року штаб 9-ї зенітної дивізії був сформований вдруге в Криму на основі старого складу дивізії, які вийшли з оточення. З 8 квітня 1943 року нова 9-та зенітна дивізія дислокувалася в Криму та на Кубанському плацдармі. Внаслідок значних втрат під час боїв у Криму, після евакуації з півострову дивізія перестала діяти. Тому дивізію спочатку перекинули до Румунії 15 травня 1944 року для відновлення, а потім до Бреслау 2 червня 1944 року.

2 вересня 1944 року дивізію перекинули на Західний фронт. Вела бойові дії в районі Мец-Діденхофена, командний пункт дивізії підійшов до Больхена на південний схід від Саарбрюкена, 22 листопада до Саарбрюкена. 7 грудня 1944 штаб був переведений до Нойнкірхена, а 20 грудня до Кайзерслаутерна. Далі відбулися переміщення в Саарланд і Пфальц і подальший відступ на схід. На початку квітня 1945 р. штаб перебував у Штутгарті, а 3 квітня 1945 р. його перевели в район Геппінгена. До кінця війни штаб досяг району на південь від Розенгайма в Баварії. Тут штаб дивізії здався у полон.

Райони бойових дій Північна Франція (липень 1940 — січень 1942); Південний фланг Східного фронту (Сталінград, Крим) (січень 1942 — травень 1944); Румунія (травень — червень 1944); Німеччина (червень 1944 — травень 1945).

Командування

Командири генерал-майор Гергард Гоффманн () (10 липня 1940 — 17 березня 1941); генерал-майор Отто Вільгельм фон Ренц () (17 березня 1941 — 25 червня 1942); генерал-майор Вольфганг Пікерт (Wolfgang Pickert) (25 червня 1942 — січень 1943); оберст Вільгельм Вольфф () (січень 1943); оберстлейтенант Ріхард Гайцманн () (січень 1943); генерал-майор Вольфганг Пікерт (лютий 1943 — 18 травня 1944); оберст Вільгельм ван Кольвійк () (18 травня — 23 червня 1944); генерал-лейтенант Адольф Пірманн () (23 червня 1944 — 4 травня 1945).

Підпорядкованість ЧасКорпусКомандування/ФлотШтаб 1940 10 липня

Люфтгау «Бельгія-Північна Франція» Північна Франція 1941 1 січня

Люфтгау «Бельгія-Північна Франція» Північна Франція 19 червня

Люфтгау «Західна Франція» Північно-західна Франція/Нормандія 1942 1 січня

Люфтгау «Західна Франція» Північно-західна Франція/Нормандія 29 січня

4-й повітряний флот передислокація 22 лютого

4-й повітряний флот Східний фронт грудень

6 А Сталінград 1943 січень

6 А Сталінград Друге формування 1943 7 лютого формування 4-й повітряний флот Кубань/Крим 1944 1 січня

4-й повітряний флот Кубань/Крим 15 травня

4-й повітряний флот Румунія 2 червня

Люфтгау VIII Бреслау 2 вересня

Повітряний флот «Рейх» Мец-Діденхофен 12 вересня IV корпус ППО Командування Люфтваффе «Захід» Західний фронт 1945 1 січня

Командування Люфтваффе «Захід» Південна Німеччина

Див. також Центральний фронт ППО 51-ша дивізія протиповітряної оборони (РФ) Зенітна бригада Зенітна артилерія Wirbelwind Організація Люфтваффе (1933–45)

Примітки Виноски

Джерела

Посилання

Література Karl-Heinz Hummel: Die deutsche Flakartillerie 1935—1945. Ihre Großverbände und Regimenter. VDM, Zweibrücken 2010, ISBN 978-3-86619-048-1, S. 57, 58. Horst-Adalbert Koch, Heinz Schindler, Georg Tessin: FLAK. Die Geschichte der Deutschen Flakartillerie und der Einsatz der Luftwaffenhelfer. Podzun Verlag, 2. Auflage, Bad Nauheim 1965, S. 449.