Семен Жегулін (бл. 1733 — 12 травня 1823) — генерал-майор, таємний радник. Правитель Таврійської області в 1789—1796 роках, губернатор Білорусії в 1796—1798 роках.
Біографія Син колезького радника. Вважався на військовій службі з 1758 року. У 1780 році служив підполковником Новгородського піхотного полку, 26 листопада 1786 був нагороджений орденом Святого Георгія IV класу (за вислугу), в 1788 отримав чин бригадира, 28 вересня того ж року був призначений другим (після Василя Каховського) і останнім правителем Таврійської області.
Під будівництво садиби придбав у князя Потьомкіна велике (1848 десятин) землеволодіння під Сімферополем, яке тяглося від Феодосійського шосе до нинішньої станції Сімферополь-Грузової. Згодом продав маєток академіку П.-С. ПалласуВ. Я. Поляков. Крым — судьбы народов и людей. Симф., 1998. С. 136.. Зараз про першого власника нагадує лише назву Жигулиного Гаю.
Переведений у генерал-майори 5 лютого 1790 року. Указом Павла I від 12 грудня 1796 Таврійська область була ліквідована, а 6 січня 1797 Семен Жегулін був призначений губернатором новоствореної Білоруської губернії і в той же день був проведений в таємні радники.
На новій посаді кілька разів викликав невдоволення імператора і був звільнений від служби 12 грудня 1798, зі зверненням одержуваної платні в пенсіон. Твердження, що у 1802—1803 роках Жегулін був могилівським губернатором, помилкове, оскільки у ці роки посаду обіймав Михайло Бакунін. Після виходу у відставку оселився у Петербурзі разом зі своїм вітебським протеже Василем МарченкомПо признанию Марченко, «в губернаторе имел я человека умного, честного и правдивого». См.: «Русская старина», 1896, No 3, стр. 475.. В 1812 Жегулін був обраний начальником ополчення Таврійської губернії.
Помер у Сімферополі, де й був похований. Запис про його смерть говорить: «12 травня 1823 помер таємний радник Семен Жигулін, 90 років, натурально, не сповідавшись і не причастившись похований»Метрические книги Александро-Невского собора в Симферополе. ГА РК. Фонд 312. оп. 1. д. 1. С. 149..
Сім'я Дружина — Параска Роговикова (07.05.1756—28.08.1794), дочка великого відкупника та «обер-директора»; двоюрідна сестра Катерини Фонвізіної. Похована на Смоленському цвинтарі у Петербурзі. З дітей відомі:
Анна (06.11.1776ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д.80. с. 113. МК Вознесенской церкви. -27.10.1843), хрещениця графа Н. Самойлова та О. Енгельгардт, фрейліна великої княгині Анни Федорівни (1796), друга дружина князя Петра Шаховського (1773—1841)Его первая жена, княжна Елизавета Борисовна Шаховская (1773—1796), разводная жена принца д'Аренберга, умерла при таинственных обстоятельствах, оставив единственную дочь Варвару, которая была воспитана бабушкой княгиней В. А. Шаховской.. Вінчалися 10 лютого 1805 року у Петербурзі у соборі Св. Ісакія Далматського. Померла від водянки, похована в Олександро-Невській лаврі. Їхні дочки — Ганна (11.08.1807-07.04.1827ЦГИА СПб. Ф 19. оп.124. д.643. МК церкви Мраморного дворца.; фрейліна, померла від сухот); Парасковія (24.09.1810ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д.157. с. 328. МК собора Св. Исаакия Далматского. -06.02.1831ЦГИА СПб. ф. 19. оп. 123. д. 1. с. 28. Метрические книги православных церквей за границей.; померла від сухот в Женеві) і Олександра (01.10.1811ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д.162. с. 405. -1871), дружина князя С. Голіцина; син Микола (15.04.1817ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д.184-1. с. 39. Метрические книги Исаакиевского собора.). Микола (16.04.1778ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д.84. с. 11. МК Вознесенской церкви. — ?), хрещеник Г. Потьомкіна та фрейліни двору О. Енгельгардт. Марія (10.02.1780ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д.88. с. 127. МК Вознесенской церкви. — ?), закінчила із шифром Смольний Інститут (1800). Петро (15.11.1781ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д. 90. с. 175. МК Вознесенской церкви. — ?) Євдокія (02.11.1783ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д. 95. с. 105. МК Вознесенской церкви. -1863), хрещениця дружини Д. Фонвізіна, випускниця Смольного Інституту (1800), дружина (1804) генерала І. Єршова. Олександра (25.09.1785ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д. 100. с. 123. МК Вознесенской церкви. — ?) Софія (10.03.1793ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д.114. с. 111. МК Вознесенской церкви. ?), хрещениця графиніО. Браницької.
Примітки
Посилання Документи канцелярії Жегуліна щодо Тмутараканського каменю