Безнапірний потік, самоплив (; ) — потік рідини, який відбувається при безнапірному русі — рухається без напору, під дією власної ваги, не заповнюючи всього об'єму труби, тунелю.
При нафтовидобутку — потік рідини, п'єзометрична лінія для якого збігається з вільною поверхнею потоку, тобто розміщена нижче верхньої межі пласта продуктивного. Безнапірний потік може бути закритим або відкритим.
Характеристики потоку
До основних характеристик потоку відносять:
площу живого перерізу F, м²; змочений периметр або периметр живого перерізу — лінія, якою переріз прилягає до стінок, які його обмежують, χ, м; гідравлічний радіус R = F/χ, м.
Протилежне: потік напірний.
Транспортна здатність безнапірного потоку
1. Вагова витрата твердого компонента потоку гідросуміші, яка відповідає максимальному наповненню рідини змуленими твердими частинками (напр., внаслідок розмивання дна русла), причому ступінь насичення потоку стабілізувався. У випадку однозернистих наносів величина Qтр залежить як від параметрів потоку, так і від величини частинок твердої фази. У випадку різнозернистих наносів величина Qтр є не зовсім визначеною при наявності піщаного русла, яке піддається розмиванню, бо потік може «відбирати» з-поміж наявних фракцій піску, що утворює русло, різноманітні комбінації цих фракцій і збагачуватися ними, при цьому можуть одержуватися при підрахунках різні значення Qтр. 2. При гідротранспортуванні — максимальна вагова витрата твердого компонента потоку гідросуміші.
Див. також Потік рідини Гідравлічний радіус
Література
Світлий Ю. Г., Білецький В. С.. Гідравлічний транспорт (монографія). — Донецьк: Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 436 с. ISBN 978-966-317-038-1