П'єр Ассулін

П'єр Ассулі́н (Pierre Assouline; нар. 17 квітня 1953, Касабланка) — французький письменник і журналіст.

З біографії Дитинство Ассулін провів у Касабланці, але його останні шкільні роки пройшли в Парижі, де він відвідував ліцей Жансон-де-Саї. Потім він навчався в Університеті Париж-Нантер та в Національному інституті східних мов і цивілізацій.

Письменник і журналіст Ассулін опублікував понад двадцять книг, зокрема кілька біографій, а також декілька тисяч статей і публікацій у газетах, журналах і на радіо. Він працював репортером і коментатором на різних радіостанціях, а сьогодні веде один із найбчитаніших літературних вебблогів у Франції.lemonde.fr: 15 blogueurs leaders d'opinion sur la toile

Критичне ставлення до Вікіпедії У 2007 році П'єр Ассулін опублікував у своєму блозі кілька статей, які різко критикували Вікіпедію . Крім того, під його егідою було опубліковано збірку статей La Révolution Wikipédia: Les encyclopédies vont-elles mourir? (Англ.: The Wikipedia revolution: Will the (printed) encyclopedias die out?)Vgl. dazu den englischen Artikel La Révolution Wikipédia, der ausführlicher ist als der französische ()., який стосується функціонування та важливості зокрема французької Вікіпедії. Авторами були тодішні студенти факультету журналістики П'єр Гурден, Флоренс О'Келлі, Беатріс Роман-Амат, Дельфін Сулас і Тасіло фон Дросте цу Гюльсгофф; сам Ассулін написав передмову.

Частиною дослідження функціонування вікіпедії були навмисні акти вандалізму, здійснені авторами у Вікіпедії, щоб перевірити, чи будуть знову виправлені допущені помилки і як швидко.

Вибрані твори

Біографії

Monsieur Dassault. Balland, Paris 1983, ISBN 2-7158-0406-7. Gaston Gallimard. Un demi-siècle d'édition française. Neuaufl. Balland, Paris 2006, ISBN 2-07-033680-8. Une Éminence grise. Jean Jardin (1904—1976). Balland, Paris 1986, ISBN 2-7158-0607-8. Der Mann, der Picasso verkaufte. Daniel-Henry Kahnweiler und seine Künstler («L'Homme de l'art. D.-H. Kahnweiler, 1884—1979», 1988). Lübbe Verlag, Bergisch Gladbach 1990, ISBN 3-7857-0579-4. Albert Londres. Vie et mort d'un grand reporter (1884—1932). Balland, Paris 1989, ISBN 2-7158-0726-0. Simenon. Biographie. Julliard, Paris 2003, ISBN 2-07-038879-4 (Nachdr. d. Ausg. Paris 1992). Henri Cartier-Bresson. Das Auge des Jahrhunderts («Cartier-Bresson. L'oeil du siècle», 1999). Steidl Verlag, Göttingen 2005, ISBN 3-86521-183-6. Grâces lui soient rendues. Paul Durand-Ruel, le marchand des impressionnistes. Plon, Paris 2002, ISBN 2-259-19302-1. Lutetias Geheimnisse («Lutetia», 2005). Heyne Verlag, München 2008, ISBN 978-3-453-40532-5. Rosebud. Éclats de biographies. Gallimard, Paris 2006, ISBN 2-07-073230-4. Hergé. Biographie. Plon, Paris 1996, ISBN 2-259-18104-X.

Інтерв'ю

Le Flâneur de la rive gauche. Entretiens. F. Bourin, Paris 1988, ISBN 2-87686-022-8 (zusammen mit Antoine Blondin) Singulièrement libre. Entretiens. Perrin, Paris 1990, ISBN 2-262-00717-9 (zusammen mit Raoul Girardet) Le dernier des Camondo. Gallimard, Paris 1997, ISBN 2-07-074554-6.

Проза

Le fleuve Combelle. Calmann-Lévy, Paris 1997, ISBN 2-7021-2696-0. Die Kundin. Roman («La cliente», 1998). Persona, Mannheim 1999, ISBN 3-924652-28-7. «Double vie», 2000 État limite. Roman. Gallimard, Paris 2005, ISBN 2-07-030525-2 (Collection folio; 4129) Les invités. 2009. Sigmaringen — roman. Gallimard. Paris 2015, ISBN 978-2-7046-5989-0.

Документальна література

De nos envoyés spéciaux. Les coulisses du reportage. J.-C. Simoën, Paris 1977 (zusammen mit Philippe Dampenon). Lourdes. Histoires d'eau. A. Moreau, Paris 1980 Les Nouveaux convertis. Enquête sur des chrétiens, des juifs et des musulmans pas comme les autres (Folio actuel; Bd. 30). A. Michel, Paris 1981, ISBN 2-07-032616-0. L'Épuration des intellectuels (1944—1945). Complexe, Brüssel 1990, ISBN 2-87027-353-3. Germinal. l'aventure d'un film. Fayard, Paris 1993, ISBN 2-213-03152-5.

Посилання

Frank Fischer: «Der Online-Reich-Ranicki». Wer Bücher liebt, kommt in Frankreich an Pierre Assouline nicht vorbei. Sein Literaturblog La République des livres erreicht die Massen. In: der Freitag. 10. Juni 2010.

Примітки