Мангупський кадилик — скасована адміністративно-територіальна одиниця в Криму. Входила до складу Кефинського санджаку в 1475—1558 (пізніше, в 1558—1774 — Кефинського еялета) Османської імперії і Бахчисарайського каймаканства (1774—1783) Кримського ханства.
В Османській імперії Кадилик був утворений в 1475 році, після завоювання Османами Генуезького володіння — капітанство Готія і князівства Феодоро, на думку істориків, в їх межах. За подаковим даним 1529 року в кадилику мешкало близько 10 тисяч осіб. За податковими відомостями 1634 року і «Османским реєстром земельних володінь Південного Криму 1680-х років» до кадилика Мангуб входили фортеці Мангуб і Баликлава та понад 75 селищ та їх окремих частин-махалі (деякі махалі зараз невідомі, як і частина селищ), у 50 з яких проживали немусульмани, всього 958 сімей. Йени кой Коджа-саласи Фуд-саласи Кюрдлер Карли Адим-чокраги Ені-Сала Янджо Коклос Маркуру Папас Дегирмени Гьокгьоз чи Папайалниз Бюйюк-Озенбаши Махалле Кючюк-Озенбаши Бахадир Махалле Махадир Татар Осман Гаврі Айо-Йоргі Бюйюк Сейюрен Кючюк Сейюрен Кара-Іляс Хасан-Мірза Дегірменлі Черкес-Кірман Отар-Саласи
Камишли Учкую Акяр Ін-Кірман Тимурі чи Кади кой Карану Камара Чургуна Алчо чи Алсу Уппі Махалле Алпу Махалле Шулу і Фелавез Айо-Тодор Угри-куста Толі Бага Мускомйа-і Кебір Мускомйа-і Сагір Махалле Варентіка Байдар Махалле Кайто Махалле Сахтік Іскеле Календі Саватка
Узундже Сторе Ласпі Форос Бегшадка Кікеніз Сімеїз Хас-петре Ін-кастра Місіхор імане Агутке Михалатка Ялита Дере кой Магараш Марсанда Сікіте Партенід Гурзуф Кизилташ Дегірмен Ланбад-Сагир Ланбад-Кебир Алубка
У Кримському ханстві Після здобуття ханством незалежності за Кючук-Кайнарджійським мирним договором 1774 рокуКючук-Кайнарджийский мирный договор (1774). Арт. 3 «наказовим актом» Шагін-Гірея 1775 року кадилик був включений до складу Бахчисарайського каймаканства Кримського ханства, при цьому, за повідомленням Петера Палласа у праці «Спостереження, зроблені під час подорожі південними намісництвами Російської держави у 1793—1794 роках», «шістнадцять сіл, разом з жидівським містом були згодом Шагін-Гірей-ханом також зараховані до кадилика»: Істиля, Кувуш, Авчі -кой, Улу-Сала, Мачі-Сала, Керменчик, Лака, Шюрю, Улаклі, Менгуш, Беш-Ево, Буюк-Єнікой, Кучук-Єнікой, Аян, Майрум, Джуфут-Кале. Згідно з Камеральним Описом Криму… 1784 року кадилик включав власне Мангуп і 96 поселень, при цьому деякі з них являли собою квартали-маалі великих селищ. Частину сіл, із сильно спотвореними назвами, ідентифікувати поки що не вдалося, хоча дослідниками проведено велику роботу зі зіставлення назв Камерального Опису з сучасними.
Узенбаш Другий Узенбаш Третій Узенбаш Кучук Узенбаш Другий Кучук Узенбаш Багатир Татар Осман Гаврил Другий Гаврил Макалдир Янчу Другий Янчу Еннсала Другий Енисале Кокос Другий Кокос Феттах Сала Другий Феттах Сала Третій Феттах Сала Четвертий Феттах Сала Форос Мешатке Міхалатка Кучук-кіой Эль Мана Кікенеїз Семеїз Алипка Гаспура Аутка Нікіта Кизтлташ Стгтр Ламбат Дегирмен Другий Дегирмен Третій Дегирмен Мускур Зор ис Ялт Дерескиой Гурзав Барніт Б'юк Ламбат Другий Ламбат Маркур Другий Маркур Третій Маркур Карло Другий Карло Гюк Гюс Другий Гюк Гюс Третій Гюк Гюс Аируги Другий Аируги Отарджик Тжедире Кади Другий Кади Каранне Акъяр Інкірман Каяту Скеле Байдар Другий Байдар Сагир Мускум'я Багат Саватка Календер (Календе) Б'юк Мускум'я Уркюста Сахтек Узенжи Черкезман (Черкез Керман) Отар Зал Ага Кара-Ильяс Отар Вакывджик Кюкей Акай Сарпай Юкарі-Ил'яс Коджа Сала Азим Чокрак Джургані Другий Джургані Айтодор Учкюю Акчага Шилле Другий Шилле Узень Башчик Авлы Варнітка Камишли Балаклава
Після анексії Кримського занства Росією (8) 19 квітня 1783 року, (8) 19 лютого 1784 року, іменним указом Катерини II сенату, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і села були приписані до Сімферопольського повіту, а після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернії селища кадилика включили до складу Махульдурської та Алуштинської волостей.
Примітки
Література