О́кція (; померла в 19 році, Рим, Римська імперія) — римська державна діячка і жриця, імовірно, займала посаду старшої весталки.
Біографія Окція походила з неіменитого плебейського роду, представники якого вперше з'являються в письмових джерелах, що збереглися, лише з середини II століття до н. е.Münzer F. Occius 1 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). — 1937. — Bd. XVII, 2. — Sp. 1763, коли Рим вів затяжну війну в Близькій ІспаніїВалерій Максім. , III, 2 (21). Тоді під керівництвом проконсула Квінта Цецилія Метелла (згодом — Македонського) у званні легатаBroughton R. The Magistrates of The Roman Republic. — New York, 1951. — Vol. I — Pр. 473, 476, 478, 480 служив Квінт Окцій, який за виявлену в боях з місцевими племенами мужність був прозваний «Ахіллесом». Серед інших Окціїв слід відзначити також дуумвіра часів диктатури Луція Корнелія Сулли, ім'я якого фігурує в груповому написі з Помпей, . Inscriptiones latinae liberae rei publicae (ILLRP). — Torino, 1963. — 550 ps. — Pр. 105—106. — № 641.
Про саму Окцію, втім, відомо тільки, що померла вона в 19 роціТацит. Аннали, II, 86 (1)Hoffmann W. Occius 3 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). — 1937. — Bd. XVII, 2. — Sp. 1764. При цьому Окція, імовірно, будучи старшою серед жриць богині Вести, за словами Тацита, «протягом п'ятдесяти семи років з найбільшим благочестям керувала священнодійствами весталок».
На честь Окції названо один з кратерів найбільшої малої планети Сонячної системи.
Примітки
Джерела
Hoffmann W. Occius 3 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). — 1937. — Bd. XVII, 2. — Sp. 1764.