Міхал з Ґранова ВодзіцькийOdkrywamy Świętokrzyskie — Rogów, Janusz Kędracki, gazeta.pl, 14.12.2006 . гербу ЛеліваZ dziejów Prokocimia- Dziedzice Prokocimia. ( 3 жовтня 1687, Краків — 1 січня 1764, Варшава) — римсько-католицький і державний діяч Речі Посполитої; декан краківський (1737–1764), Перемишльський єпископ (1760–1764), підканцлер коронний (1746–1764),

Життєпис Міхал Водзіцький народився 3 вересня 1683 рокуDr. Constant v. Wurzbach Wodzicki, Michael // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 57. — S. 206. (за іншими даними 3 жовтня 1687) у Кракові у сім'ї краківського міщанина, що лише 1676 року отримав шляхетство, секретаря королівського (1661) і адміністратора (жупника) жуп Бохенських і Велицьких (1676), Яна Вавжинця Водзіцького, та Анни Марії з Ґраттів, доньки Францішека Ґратти, секретаря королівського й адміністратора королівської пошти у ҐданськуBeata Frontczak, «Porachowanie z Panem Auszpurczaninem». Specyfikacje kosztów wykonania złotej figury Matki Boskiej z Dzieciątkiem i argenterii z fundacji Jana Wawrzyńca Wodzickiego dla kościoła Mariackiego w Krakowie oraz historia tych zabytków [w:] OPUSCULA MUSEALIA, 26/ 2019, s. 108.. Мав 5 сестер і 3 братів.

Навчався Міхал Водзіцький у Падуанському, Римському університетах (1706 року — доктор обох прав) і в Парижі 1707 рокуKlerycy z ziem polskich, litewskich i pruskich święceni w Rzymie (XVI — pocz. XX w.), opracował Stanisław Jujeczka na podstawie kwerendy rzymskiej wykonanej wspólnie z ks. Henrykiem Gerlicem, Wrocław 2018, S. 105.. Був придворним королеви-вдови Марії Казимири Собеської у Римі, отримав посвячення меншого священника у каплиці її римського Klerycy z ziem polskich, litewskich i pruskich święceni w Rzymie (XVI — pocz. XX w.), opracował Stanisław Jujeczka na podstawie kwerendy rzymskiej wykonanej wspólnie z ks. Henrykiem Gerlicem, Wrocław 2018, S. 27..

Повну посвяту священника прийняв 19 вересня 1711 року, займав ряд церковних посад: каноніка сандомирського (1705–1716 i 1722–1759), схоластика ленчицького (1706), каноніка (1713 і 1723–1724), вікарія генерального (офіціала) (1721–1733 i 1746–1747) і декана (1737–1764) краківськогоJan Szczepaniak, Spis prałatów i kanoników kapituły katedralnej oraz kapituł kolegiackich diecezji krakowskiej (XVIII wiek), Kraków 2008, s. 13.; кустоса віслицького (1720), абата вонхоцького (1734), червінського (1746–1764)Ks. Henryk Folwarski, Poczet opatów klasztoru kanoników regularnych w Czerwińsku [w:] Nasza Przeszłość, VI (1957), ss. 50-51. і могільського (Краків, 1752). Після смерті краківського єпископа 1732 року, Міхал Водзіцький був обраний адміністратором sede vacante краківської дієцезії й керував нею протягом року.

Двічі Міхал Водзіцький обирався депутатом Коронного Трибуналу — у 1723 і 1741 рокахKasper Niesiecki, Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J. : powiększony dodatkami z poźniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych. T. 1-10 / i wydany przez Jana Nep. Bobrowicza./T. 9, Lipsk, 1842, s. 380.. 1735 року він став кавалером Ордену Білого ОрлаJerzy Seweryn Dunin-Borkowski, Genealogie żyjących utytułowanych rodów polskich, Lwów 1895, s. 633..

У жовтні 1746 року Міхал Водзіцький став підканцлером коронним, перебував на цій посаді до кінця життяUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 114.. Відтоді він майже весь свій час проводив у подорожах між Краковом, Варшавою та Дрезденом, де йому часто доводилося бувати при королівському дворі за своїми посадовими обов'язкамиHanna Szczerbak, Pałac w Krakowie-Prokocimiu — nieznane założenie z rotundą w narożu [w:] Modus, Prace z historii sztuki, XII-XIII, 2013, s. 107..

22 вересня 1760 року Міхал Водзіцький був затверджений на посаді Перемишльського єпископа, посвяту прийняв 12 квітня 1761 року від київського єпископа Юзефа Анджея Залуського. Проте, рідко бував у дієцезії, бо увесь час займався політичною діяльністю при королівському дворі.

Король Август III, за кілька тижнів до своєї смерті у жовтні 1663 року, номінував Міхала Водзіцького на коронного канцлера, про що свідчить надпис на надгробку останньогоKasper Niesiecki, Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J. : powiększony dodatkami z poźniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych. T. 1-10 / i wydany przez Jana Nep. Bobrowicza./T. 9, Lipsk, 1842, s. 381.. Помер єпископ 1 січня 1764 у Варшаві, був похований біля батька у родинному склепі в Маріяцькому костелі у КраковіParafia Nawiedzenia Najświętszej Marii Panny, Parafie na terenie Gminy Opatowiec., а його серце, за заповітом, поховане у парафіяльному костелі у Роґуві.

Фундація За ініціативою Міхала Водзіцького, 1734 року у родинному Роґуві було створене братство Скапулярію Пресвятої Діви Марії, 1751 року він став фундатором дерев'яного костелу з кам'яною дзвіницею, а 1762 року також став фундатором костелу для місцевого шпиталю.

1747 року Водзіцький викупив у Януша Александра Санґушка, а 1749 року остаточно заволодів Прокоцімом (тепер — частина XII району Кракова Бєжанув-Прокоцім). Пізніше на місці давньої колишньої центральної площі села (Нався) він збудував фахверкову садибу, поряд з якою заснував сад в італійському стилі, який слід розглядати як початок сучасного . Зі сторони Кракова до садиби вела під'їзна алея, обсаджена липами.

Примітки

Література Jerzy Seweryn Dunin-Borkowski, Genealogie żyjących utytułowanych rodów polskich, Lwów 1895.

Посилання