Давиденко Георгій Іванович — радянський, український режисер і сценарист науково-популярного та хронікально-документального кіно. Лауреат дев’яти міжнародних кінофестивалів.
Біографія Народився 2 травня 1937 року в містечку Поліське Київської області в родині робітника.
Закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка у 1974 році.
З 1957 року почав працювати на кіностудії «Київнаукфільм».
Від 1999 року — художній керівник кіностудії «Просвіткіно».
Член Національної спілки кінематографістів України.
Фільмографія «Індійські йоги — хто вони?» (1970, асистент режисера) Створив понад 50 науково-популярних, хронікально-документальних, навчальних фільмів: «З вогнем не жартують» (1976) «Комплексні алюмінієві заводи на експорт» «Металургійний завод Бокаро» (1978) «Лінії електропередач» «Конверторне виробництво» (1979) «Підприємства будіндустрії» «Гірничо-збагачувальний комбінат Ерденет» (1980) «55 мільйонів кіловат» (1981) «Шлях до золотого Меркурія» «Співробітництво СРСР—Індія» (1982) «Сонцю і вітру назустріч» (1984) «Табірний пил» (1990) «Сорочка зі стьожкою» (1992) «Історик та історія» (1992) «Жезл» (1992, у співавт.) «Тверді мелодії» (1993) стрічки «Там, на горі, січ іде. Фільм 9», «Гартуючи юнацтво. Фільм 10», «З полону — за волю. Фільм 11», «Останні лицарі. Фільм 12» в документальному циклі «Невідома Україна. Золоте стремено» (1993, автор. сценар. та режисер) «Щоб жити» (1997) «Katharsis. Очищення» (2001, у співавт. з О. Давиденком) «Пробач мені, Поліське!» (2004, автор сценар.; режисер у співавт. з О. Давиденком) «Коні, коні, ви знову зі мною» (2007, у співавт. з О. Давиденком) та ін.
Примітки
Література «Кіномистецтво України», стор. 163 Джерела Національна спілка кінематографістів України — Георгій Давиденко