Камунська мова — вимерла мова, якою говорили племена камунів в 1-му тисячолітті до нашої ери в долинах Валькамоніка і Вальтелліна в Північній Італії, обидві в Центральних (Швейцарських) Альпах. Мова є мало засвідченою настільки, що будь-яка спроба класифікації унеможливлюється — навіть обговорення того, чи слід вважати її палеоєвропейською або індоєвропейською мовою, залишилося невирішуванимAngelo Martinotti: Le iscrizioni preromane, in U. Sansoni, S. Gavaldo (editors), Lucus rupestris. Sei millenni d’arte rupestre a Campanine di Cimbergo, "Archivi" vol. 18, Esine 2009, pp. 324–337.. Серед різних припущень було висловлено гіпотезу, що камунська пов'язана з ретською мовою з тірренської мовної сім'їM. G. Tibiletti Bruno. 1978. Camuno, retico e pararetico, in Lingue e dialetti dell'Italia antica ('Popoli e civiltà dell'Italia antica', 6), a cura di A. L. Prosdocimi, Roma, pp. 209–255, на що вказував також античний історик Страбон, або ж із кельтськими мовами індоєвропейської групи.

Відомості

Корпус написів, що дійшли до наших днів, висічено на скелях. Відомо щонайменше 170 написів, більшість із котрих складається лише з кількох слів. Використовувана система письма є різновидом північно-етруського алфавіту, відомого як камунський алфавіт або сондрійський алфавіт (на честь однойменної провінції). Більш довгі написи показують, що камунське письмо використовувало бустрофедон.

Сучасна назва мови походить від народу камунів, який жив за залізної доби у Валькамоніці та був творцем багатьох кам'яних різьблених фігурок у цьому районі. Самоназва мови невідома. Абецедарії, знайдені в Надро та П'янконьо, датуються часом між 500 роками до н. е. і 50 р. н. е.

Кількість матеріалу недостатня для повного розшифрування мови. Деякі вчені вважають, що мова може бути спорідненою з ретською й етруськоюM. G. Tibiletti Bruno. 1978. Camuno, retico e pararetico, in Lingue e dialetti dell'Italia antica ('Popoli e civiltà dell'Italia antica', 6), a cura di A. L. Prosdocimi, Roma, pp. 209–255. (Italian), хоча така приналежність остаточно не є підтвердженою. Інші вчені припускають, що камунська мова натомість була кельтською чи іншою невідомою індоєвропейською мовоюDiether Schürr: Zur Doppelinschrift von Voltino. Studi Etruschi 72, 2006 , p. 335-346..

Мова, ймовірно, зникла близько I ст. до н. е. у зв'язку з римською експансією.

Тлумачення камунського письма Гліфи Тібілетті Бруно, 1992Maria Grazia Tibiletti Bruno, Gli alfabetari, Quaderni camuni n° 60, 1992, p. 307. (Italian) Дзавароні, 2004Adolfo Zavaroni, Iscrizioni camune , 2004. (Italian) Мартінотті, 2009Angelo Martinotti, Le iscrizioni preromane in Lucus rupestris, 2009, p. 325. (Italian) - A - Αα A A Αα A - Ββ B B (V?) Ββ B B (V?) Δδ - D h D (?) - Εε E E Εε E E Εε E E Ϝϝ V - Γγ G K (G?) Γγ G - h H J (ii/h/η?) - H - Ιι I I Ιι I I - K K (G?) Λλ L L Λλ L L Μμ M M Μμ M M Νν N N Νν N N Ϙϙ O Φ (Q?) - P - Ππ P P Ρρ R R Ρρ R R Ξξ S χ Σσς S S Σσς S S Χχ T T Ττ T T - T I Ψψ Θθ - - Θθ Θθ - TS - Ϸϸ - Φφ TS - Ϸϸ χ Υυ U - W U - U - W U Ζζ Z χ Ζζ Z χ

Топонімія Місцеві топоніми Камунської долини та старовинні слова сучасної брешіанської камунської говірки східноломбардського наріччя ломбардійської мови відіграють важливу роль у визначенні слів власне стародавньої камунської мови. КамунськоюПохідні словаЗначенняДійсні топонімиCòrenCornaСкеля, каміньLoc. Corna (Дарфо-Боаріо-Терме)Cùi CovelПечера, укриття під скелямиDos Cùi (Надро)Fopa FoppaВузьке місце, отвірFoppe (Надро)LueraLoveraШахтаLovere (Паїско-Ловено)PojaPoiaБрудне місцеTorrente Poia (Кадеґоло), Loc. Poia (Понте-ді-Леньо)RucRonchi Ronchi di Zir (Капо-ді-Понте)

Примітки

Література Mancini, Alberto. 1980. "Le iscrizioni della Valcamonica" in Studi Urbinati di storia, filosofia e letteratura. Supplemento linguistico 2, pp. 75–166. Mancini, Alberto. 1991. "Iscrizioni retiche e iscrizioni camune. Due ambiti a confronto" in Quaderni del Dipartimento di Linguistica, Università degli studi di Firenze 2, pp. 77–93. Marchesini, Simona. 2011. "Alla ricerca del modello perduto. Sulla genesi dell’alfabeto camuno", Palaeohispanica 11, pp. 155-171 Markey, Thomas L. 2008. "Shared symbolics, genre difussion, token perceptions and late literacy in North-western Europe" in NOWELE 54/55, pp. 5–62. Morandi, Alessandro. 2004. Epigrafia e lingua dei Celti d'Italia, vol. II. Celti d’Italia, ed. by Paola Piana Agostinetti (Popoli e civiltà dell'Italia antica, 12), Roma 2004 Prosdocimi, Aldo Luigi. 1965. "Per un'edizione delle iscrizioni della Valcamonica", in Studi Etruschi 33, pp. 574–599. Schumacher, Stefan. 2007. "Val Camonica, Inschriften" in Reallexikon der germanischen Altertumskunde. Band 35: Speckstein bis Zwiebel. Ed. Heinrich Beck et al., Berlin – New York, pp. 334–337. Tibiletti Bruno, Maria Grazia. 1978. "Camuno, retico e pararetico", in Lingue e dialetti dell'Italia antica ('Popoli e civiltà dell'Italia antica', 6), ed. by A. L. Prosdocimi, Roma 1978, pp. 209–255. Tibiletti Bruno, Maria Grazia. 1990. "Nuove iscrizioni camune" in Quaderni camuni 49-50, pp. 29–171. Tibiletti Bruno, Maria Grazia. 1992. "Gli alfabetari" in Quaderni camuni 60, pp. 309–380.

Зовнішні посилання