Джон Скандретт Гарфорд (; 8 жовтня 1785 — 16 квітня 1866) — британський банкір, благодійник і аболіціоніст. Член Лондонського Королівського Товариства, президент-засновник Королівської академії Західної Англії. Автор книг, художник.
Біографічні відомості Джон Скандретт Гарфорд народився 8 жовтня 1785 року у сім'ї Джона Скандретта Гарфорда (старшого), банкіра в Бристолі. До кінця XVIII століття батько став багатим землевласником і переконаним квакером. Матір — Мері Ґрей (), дочка Аврагама Ґрея з Тоттенхема.
Джон Скандретт Гарфорд мав квакерське виховання, але в 1809 році охрестився в англіканській церкві в Челвуді. Він навчався у Чарльза Ллойда в Петерлі-Гауз, Ґрейт-Міссенден. Джон Гарфорд Старший був покровителем шкіл Ганни Мор у Сомерсеті в 1790-х рокахM J Crossley Evans, Hannah More, University of Bristol (Bristol branch of the Historical Association), 1999, авторки романів. Марія Еджворт стверджувала, що головний герой популярного роману Мор «Колебс у пошуках дружини» (1809) був списаний із молодшого Гарфорда. 1812 року він одружився з Луїзою, дочкою Річарда Гарта Девіса.
У 1820 році його прийняли до Кембриджського коледжу Христа. Він був аболіціоністом і другом Вільяма Вілберфорса.
Навесні 1820 року Гарфорд познайомився з Томасом Берджессом, єпископом Сент-Дейвідса, у будинку Генрі Райдера, єпископа Глостера. Берджесс згадав про свій «запланований коледж для духовної освіти в Південному Уельсі», хоча в цей час «він не виглядав оптимістичним щодо надій на швидку реалізацію плану». Гарфорд знав, що коледж у Лампетері «зробив би околиці культурнішими й кращими». Восени 1820 року Гарфорд запропонував пожертвувати Берджессу ділянку замку Лампетер, «Кастл-Філд» () або «Кае-Кастелл» () валлійською мовою, якою він і його брати тепер володіли як лорди садиби Лампетера. Таким чином, саме на землі, подарованій Гарфордом, тепер розташований кампус Лампетер Уельського університету (колишній Коледж Святого Девіда). Бюст Гарфорда перебуває у колекції університету. Два гуртожитки в університеті, Гарфорд I і Гарфорд II, також названі на його честь.
У 1823 році Гарфорда обрали членом Королівського товариства. На 1825—1826 роки його призначили Верховним шерифом графства Кардіґаншир. З 1844 році до 1859 року він був президентом-засновником теперішньої Королівської академії Західної Англії (тоді Бристольська академія образотворчих мистецтв).
Він також був помірно успішним художником, і його олійні картини часто можна знайти на аукціонах у Великій Британії.
Пізніше він осліп і помер у замку Блез у 1866 році. Він помер без дітей, тож його спадкоємцем став племінник Джон Баттерсбі Гарфорд ().
Власність родини У власності родини Гарфордів був маєток замку Блеза в Генбері. Він належав Томасу Фарру (), який збанкрутував у 1778 році після початку Війни за незалежність США. Потім маєток кілька разів переходив з рук в руки, перш ніж Джон Гарфорд Старший придбав землю та будівлі. Він побудував простий, але солідний будинок і попросив ландшафтного архітектора Гамфрі Рептона розпланувати територію. Рептон став партнером архітектора Джона Неша, якому Гарфорд доручив спроєктувати групу котеджів Блеза-Гамлета як будинків для своїх слуг на пенсії.
Неш створив ескізи котеджів, які збудував Джордж Рептон. Даймонд-Коттедж є прикладом надзвичайно мальовничого стилю цих котеджів.
У 1819 році Гарфорд також придбав маєток Петервелл у Лампетері, зробивши покупку спільно зі своїми молодшими братами. Раніше ним володів його тесть, Річард Гарт Девіс, який близько 1812 року збудував будинок на цій території. Племінник Гарфорда, Джон Баттерсбі Гарфорд, переробив будинок в італійському стилі в 1859 році під назвою Фалькондейл.
Архіви Листування, щоденники та особисті папери Джона Скандретта Гарфорда та родини Гарфордів зберігаються в Бристольському архіві (Ref. 28048) (онлайн-каталог). Додаткове листування, включаючи листи, надіслані Вільямом Вілберфорсом до Гарфорда, зберігається в бібліотеці Вільяма Р. Перкінса Дюкського університету. У Національній бібліотеці Уельсу також є записи про маєтки Пітервелл та Фалькондейл родини Гарфордів родини Гарфордів.
Опубліковані праці
Some account of the life of Thomas Paine, Bristol, 1819 Aeschylus: Agamemnon….Translated from Greek by J. S. Harford, London: Murray, 1831 Life of Thomas Burgess, London: Eyre & Spottiswood, 1840. 2nd ed. London: Eyre, 1841 Life of Michaelangelo Buonarroti, Longman & Roberts, 1857; Spottiswoode & Co., 1858 Reminiscences of W. Wilberforce during nearly thirty years, 1864
Виноски
Джерела Dictionary of National Biography Annals of the Harford Family, Alice Harford, Westminster Press 1909 Nine Letters from an Artist The Families of William Gillard, Joan M Richmond, Porphryogenitus 2015, .