Корнелій Володимирович Дзе́ржик (Дзерджик; 7 січня 1888, Хлівище — 10 травня 1965, Чернівці) — український живописець; член Спілки радянських художників України. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1953 року.
Біографія Народився 7 січня 1888 року в селі Хлівищах (нині Чернівецький район Чернівецької області, Україна) в сім'ї панського агронома польського походження. Після закінчення народної школи, навчався на відділі будівництва і архітектури у промисловій школі в Чернівцях. За порадою професора школи Еріха Кольбенгаєра, поступив до приватної школи художника Миколи Івасюка, у якій навчався живопису протягом 1904—1908 років. У 1908 році Микола Івасюк виїхав до Відня і згодом викликав до себе Корнелія, який продовжив навчання в художній майстерні майстра до 1912 рокуКорнило Дзержик / Буковинські художники — ювіляри року: мистецька мозаїка. К. Дзержик, Б. Курліков, Е. Бучевський: біобібліографічні нариси / Чернівецька обласна бібліотека для дітей ; уклад. О. Сторощук. — Чернівці, 2018. — 14 с..
Після Першої світової війни повертається на Буковину і оселився у селі Боянчуці. Малював краєвиди, портрети, ікони та інше.
У 1940-х роках переїхав до Чернівців. З квітня 1944 року після Євзебія Ліпецького та Пантелеймона Видинівського очолив осередок чернівецьких художників, організував перші художні майстерні в Чернівцях, а також перші художні виставки. Помер у Чернівцях 10 травня 1965 року.
Творчість Працював у галузях іконопису та станкового живопису, створював картини на побутові теми, пейзажі, портрети. Серед робіт:
«Дубки» (1906); «Ранок у горах» (1910); «Похорон бідняка»; «Гуцульська помста»; «Мир 1918 року»; «Безробітний» (1918); «Думи мої, думи» (1925; Львівський історичний музей); «Автопортрет» (1925); «Дружина» (1930-ті); «Жниця» (1937); «Збір податків» (1940-ві); «Визволення Буковини» (1942); «Гуцул з трембітою» (1945); «Лісосплав» (1945); «Перший колгоспний сніп» (1945); «Ранок у Карпатах» (1946); «За межу» (1952; Літературно-меморіальний музей Марка Черемшини); «Полонина» (1953); «Колгоспний сад» (1957); «Лук'ян Кобилиця закликає селян до повстання»; «Ставок заснув»; «Дністер»; «Над Прутом у лузі»; «Микола Лисенко на Буковині»; «Художник Микола Івасюк пише портрет Ольги Кобилянської» (1964). </div> Центральне місце у доробку художника посідала шевченківська тема. Він малював портрети Тараса Шевченка та картини на сюжети його творів. Серед них: «Думи мої, думи», «Тарас Шевченко з кобзою». До 150-річчя від дня народження Тараса Шевченка на ювілейну виставку підготував полотно «Гуцул — різьбяр працює над бюстом Великого Кобзаря». Відомі невеличкі за розміром гіпсові скульптури митця, за допомогою яких він також відтворив образ Тараса Шевченка.
Окремі полотна художника зберігаються у Чернівецьких художньому та краєзнавчому музеях.
Примітки
Література ; Дзержик Корнило Володимирович // ; Дзержик Корнило Володимирович // ;
Дзержик (Дзерджик) Корнило Володимирович // ; Дзержик (Дзерджик) Корнило Володимирович // ; ; Корнелій Дзержик (1888—1965): буковинський художник // Павлюк О. М. Буковина. Видатні постаті : 1774—1918 : (біографічний довідник). — Чернівці: Золоті литаври, 2000. — С. 207; Дуб Р. Літературно-мистецька Кіцманщина: путівник / Р. Дуб. — Чернівці, 2003. — С. 34-35; Дзержик Корнило Володимирович // Богайчук М. А. Література і мистецтво Буковини в іменах: словник-довідник / М. А. Богайчук. — Чернівці: Букрек, 2005. — С. 84; Дзержик Корнелій Володимирович (1888—1965): художник // Заставнівщина в іменах: літературно–мистецька Заставнівщина. — Заставна, 2006. — Випуск 2. — С. 17-18; ; Дзержик Корнелій Володимирович // Видатні діячі культури та мистецтв Буковини: біобібліогр. довідник. — Чернівці: Книги ХХІ, 2010. — Випуск 1. — С. 138—139.