Альберт Анкер (, 1 квітня 1831–16 липня 1910) — швейцарський художник і графік другої половини XIX — початку XX століття.
Біографія Анкер народився в Швейцарії, в комуні Інс (кантон Берн) у сім'ї ветеринара Самуеля Анкера. Він навчався у школі в Невшателі, де разом з Огюстом Бачеліном, згодом одним із художників, брав уроки малювання у Луї Валлінгера в 1845—1848 р.р. У 1851 році після закінчення гімназії Кірхенфельд у Берні став вивчати теологію. У 1853 році залишив навчання та зайнявся живописом.
Анкер переїхав до Парижа, де у 1855—1860 роках навчався у Паризькій національній вищій школі образотворчих мистецтв (). Також навчався у Чарльза Глейра. У 1859—1885 р.р. виставляв свої роботи на Паризьких салонах.
Після смерті батька в 1860 році успадкував його будинок в Інсі, де спочатку проводив лише літні місяці, потім повертаючись до Парижа.
Анкер одружився з Анною Рюфлі в 1864 році, і у них було шестеро дітей. У 1866—1882 роках заробляв на життя, працюючи художником-декоратором з кераміки. У 1866 був нагороджений золотою медаллю на Паризькому салоні за роботи Спляча дівчина у лісі (1865) та Уроки письма (1865) .
Був членом Великої ради кантону Берна (1870—1874). Ініціатор створення міського музею. Організатор швейцарської експозиції на Всесвітній виставці 1878 року у Парижі.
У 1900 році університет Берна присвоїв йому звання доктора honoris causa. Офіцер ордена Почесного легіону .
У 1901 році в результаті інсульту у художника паралізувало праву руку. З того часу Анкер займався лише акварельними малюнками. У 1910 році в Музеї мистецтва та історії в Невшателі відбулася перша експозиція, присвячена Альберту Анкеру .
Анкер — автор великої кількості жанрових полотен, присвячених життю швейцарців, портретів. На багатьох з них зображував дітей, у тому числі шістьох власних.
Галерея
Примітки
Посилання