1973 в Україні — це перелік головних подій, що відбуваються у 1973 році в Україні. Також подано список відомих осіб, що народилися та померли в 1973 році. Крім того, зібрано список пам'ятних дат та ювілеїв 1973 року.

Події

Особи

Призначено, звільнено

Народились

14 січня — Василь Кардаш — український футболіст («Динамо» Київ), п'ятиразовий чемпіон України. 27 січня — Валентин Белькевич — білоруський футболіст («Динамо» Київ); ( 2014) 27 січня — Сергій Доценко — український боксер, срібний призер Олімпійських ігор (2000). 6 квітня — Фоззі (Олександр Аркадійович Сидоренко) — український хіп-хоп співак, вокаліст гурту «Танок на майдані Конґо». 20 травня — Наталка Сняданко (Наталя Володимирівна Сняданко) — українська письменниця («Сезонний розпродаж блондинок», «Країна поламаних іграшок та інші подорожі», «Гербарій коханців»), перекладачка. 30 травня — Наталія Мосейчук — українська журналістка, телеведуча програми ТСН. 24 травня — Руслана Лижичко — українська співачка, переможець пісенного конкурсу «Євробачення-2004». 24 червня — Едуард Цихмейструк — український футболіст. 13 липня — Дмитро Михайленко — український футболіст, тренер. 23 липня — Ігор Гнєзділов — український актор кіно, телебачення та дубляжу. 31 липня — Олег Винник — український співак. 9 серпня — Олександр Пономарьов — український співак, композитор, аранжувальник, Народний артист України. 11 серпня — Віталій Косовський — український футболіст, півзахисник «Динамо» Київ. 13 серпня — Олеся Жураківська — українська акторка театру і кіно. 17 серпня — Вікторія Тігіпко — українська громадська діячка, президент Одеського міжнародного кінофестивалю. 18 серпня — Володимир Вірчис — український боксер-професіонал; (. в 2022). 13 вересня — Юрій Крапов — український гуморист, актор студії Квартал-95. 2 жовтня — Андрій Данилко — український артист, співак, Народний артист України (2008). 19 жовтня — Олександр Михайлович Хацкевич — білоруський футболіст («Динамо» Київ). 16 листопада — Андрій Бурим — український актор та шоумен.

Померли

30 березня — Дмитро Донцов — український літературний критик, публіцист, філософ, політичний діяч; (. 1883). 6 серпня — Володимир Ройтер — український вчений, фізик, хімік, академік; ( 1903). 22 листопада — Юрій Мушак — український перекладач, педагог, літературознавець; ( 1904). 22 грудня — Михайло Струков — американський авіаконструктор українського походження; (. 1883). Олекса Повстенко — український архітектор, історик мистецтва; ( 1902).

Засновані, створені 3 вересня — у Києві відкрито пам'ятник Лесі Українці. Інститут молекулярної біології і генетики Національної академії наук України. Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України. Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України. засновано Український науковий інститут Гарвардського університету. вийшла друком перша у світі «Енциклопедія кібернетики» за редакцією Віктора Глушкова (українською мовою, Київ).

Зникли, скасовані

Видання, твори вихід на екрани фільму «В бій ідуть тільки «старики»».

Пам'ятні дати та ювілеї 1075 років з часу (898 рік): Облоги Києва — нападу кочівників-угорців на чолі з ханом Алмошем на Київ в ході їх кочування на захід і попередній завоюванню батьківщини на Дунаї (з центром в Паннонії). першої писемної згадки про місто ГаличІсторія Галича / М. П. Фіголь, О. М. Фіголь. — Л.: Світ; Галич: Давній Галич, 2000. — 184 с.: іл. — колишньої столиці Галицько-Волинського князівства, наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях, а нині — центру Галицької міської громади Івано-Франківської області. 900 років з часу (1073 рік):

розпаду триумвірату в результаті захоплення великокняжого престолу Святославом Ярославичем (до 1076 року) за допомогою брата ВсеволодаКотляр М. Ф. Святослав Ярославич // Енциклопедія історії України. укладення енциклопедичного збірника Ізборник Святослава. 800 років з часу (1173 рік): другого походу великого князя володимирського Андрія Боголюбського на Київщину та його розгромлення під Вишгородом українцями під командуванням Мстислава Ростиславича та луцького князя Ярослава Ізяславича, який після перемоги став великим київським князем. 750 років з часу (1223 рік):

31 травня — битви на річці Калка, коли монгольські війська під командуванням полководців Чингізхана Субедея Баатура і Джебе-нойона перемогли спільні війська руських князів, під керівництвом Мстислава Романовича Київського, Мстислава Мстиславича Галицького, Мстислава Святославича Чернігівського та половецького хана Котяна Сутоєвича.. 650 років з часу (1323 рік): Ліквідації Переяславського князівства. 625 років з часу (1348 рік): вторгнення військ польського короля Казимира III на Галичину та Волинь. 575 років з часу (1398 рік): проголошення Вітовта самостійним правителем Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. 525 років з часу (1448 рік): 15 грудня — самовільне відокремлення Російської Православної Церкви від Київської Митрополії Константинопольського Патріархату та проголошення єпископа Рязанського Іони «Митрополитом Київським» самостійно, без дозволу Вселенського Патріархату . 475 років з часу (1498 рік): князю Костянтину Острозькому вручено гетьманську булаву Великого князівства Литовського. 425 років з часу (1548 рік): першої писемної згадки про місто Рені (в Ізмаїльському районі Одеської області). 400 років з часу (1573 рік): походу флотилії Самійла Кішки в Чорне море до гирла Дунаю. 375 років з часу (1598 рік): Повстання гетьмана реєстрового козацтва (1598—1599) Федора Полоуса проти польської влади, того ж року морський похід на Кілію, Білгород, Тягиню і Сілістрію. заснування містечка Тростянець (селище міського типу Гайсинського району, Вінницької області). заснування українськими козаками слободи Більської (Стара БілаЛучик В. В. Етимологічний словник топонімів України / В. В. Лучик; відп. ред. В. Г. Скляренко. — К.: ВЦ «Академія», 2014.—544 с. (ст. 448) ISBN 978-966-580-454-3) на території Острогозького Слобідського полку, шо стало містечком Старобільськом — районний центр у Луганській області. 350 років з часу (1623 рік): обрання Михайла Дорошенка гетьманом Запорозького козацтва. походу козацької флотилії Оліфера Голуба в Чорне та Азовське моря, розгром османської ескадри під Кафою. морського походу під рукою гетьмана Михайла Дорошенка на Стамбул. 325 років з часу (1648 рік):

січень — початку повстання козаків на Запорожжі, початку визвольної війни, обрання гетьманом Богдана Хмельницького. березень — укладення Бахчисарайського договору між Гетьманською Україною (гетьманом Богданом Хмельницьким) і Кримським ханством (Кримським ханом Іслямом Ґераєм III) про військово-політичний союз. переможних битв українського козацтва під Жовтими Водами (29 квітня — 16 травня 1648), Корсунем (25 — 26 травня 1648), Пилявцями (21 — 23 вересня 1648). 300 років з часу (1673 рік):

11 листопада — Хотинської битви (у ході польсько-турецької війни), в якій об'єднане польське і литовське військо під командуванням коронного великого гетьмана Яна Собеського розбило турецьку армію на чолі з Хусейном-пашею. походів Івана Сірка на Очаків та Ізмаїл. 250 років з часу (1723 рік): ув'язнення у Петербурзі козацької старшини та обраного нею гетьмана Павла Полуботка. 175 років з часу (1798 рік):

видання перших трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського в Санкт-Петербурзі, без відома автора, під назвою: «Енеида. На малороссійскій языкъ перелиціованная И. Котляревскимъ»Коментар до «Енеїди» Івана Котляревського та його історія // Котляревський І. Енеїда / ком. О.Ставицького; мал. А. Базилевича. — Київ: Радянська школа, 1989. 150 років з часу (1823 рік): утворення «Товариства з'єднаних слов'ян» (Слов'янський союзУсенко П. Г. Товариство з'єднаних слов'ян // ) — таємна революційна організація, заснована у Новограді-Волинському, що ставила собі за мету знищення Російської імперії та створення федеративного союзу демократичних республік слов'янських народів. 125 років з часу (1848 рік): початку революції 1848—1849 років (відомої під назвою «Весна націй» та «Народна Весна») — низки революцій (наймасштабніших у європейській історії хвилі революцій), що сталася в Європі у 1848 році.

2 травня — заснування першої української політичної організації «Головної Руської Ради» (оригінальне написання — Головна Руска РадаТурій О. «УКРАЇНСЬКА ІДЕЯ» в ГАЛИЧИНІ в середині XIX століття ) — у Львові під час революції в Австрійській імперії для захисту прав українського населення та створення в межах Австро-Угорщини української самоуправної області з Галичини, Буковини і Закарпаття. Головою був обраний перемишльський єпископ Григорій Яхимович. 15 травня: початку виходу у Львові першої газета українською мовою — «Зоря Галицька» (ориг. Зоря Галицкая, Зоря Галицка) після відповідної ухвали на засіданні Головної Руської Ради 4 травня 1848 року.Полянський О. Західна Україна у двох революціях. — Тернопіль : Джура, 1998. — 52 с.: іл. — С. 11. Фактичний друкований орган Головної Руської Ради. скасування панщини в Австрії (зокрема, у Галичині, на Буковині і Закарпатті), проведене австрійським урядом під час революції 1848 року. 16 липня — заснування у Львові Галицько-руської матиці — культурно-освітнього товариства в Королівстві Галичини та Володимирії. 100 років з часу (1873 рік): заснування у Львові Наукового товариства імені Шевченка (початкова назва — Літературне товариство імені Шевченка). утворення Історичного товариства Нестора літописця. 75 років з часу (1898 рік): видання першого тому «Історії України — Руси» Михайла Грушевського. відкриття у Києві Київський політехнічний інститут (нині — Національний політехнічний університет). 50 років з часу (1923 рік): завершення Голодомору в Українській РСР. 9 лютого — повстання політв'язнів з «Холодноярської організації» у Лук'янівській в'язниці з метою визволення. 15 березня — визнання суверенітету Польщі над всією територією, якою вона фактично володіла, в тому числі і над Східною Галичиною Радою послів великих держав — Великої Британії, Франції, Італії та Японії в ПарижіСоляр І. Я. Ради послів рішення від 15 березня 1923 про Східну Галичину // Текст Рішення Ради послів держав Антанти щодо східних кордонів Польщі від 15 березня 1923 р. League of Nations, Treaty Series. vol.15, 1923 p.261-265. початку радянської українізації (коренізації в Українській СРР.

Установ та організацій 375 років з часу (1573 рік): 25 лютого — заснування у Львові у монастирі святого Онуфрія Іваном Федоровим друкарні, де наступного року було надруковано перший східнослов'янський «Буквар». 100 років з часу (1873 рік): заснування у Львові Наукового товариства імені Шевченка (початкова назва — Літературне товариство імені Шевченка). утворення Історичного товариства Нестора літописця. 75 років з часу (1898 рік): відкриття у Києві Київський політехнічний інститут (нині — Національний політехнічний університет). 50 років з часу (1923 рік): утворення літературної організації «Гарт» (ідеолог — Василь Еллан-Блакитний). заснування державного підприємства "Національний спортивний комплекс «Олімпійський». заснування при фінансовій допомозі чехословацького уряду у Празі Українського історично-філологічного товариства, Українського Громадського Комітету та Українського високого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова. 25 років з часу (1948 рік): заснування в м. Олександрії футбольного клубу — «Шахтар» (нині «Олександрія»). заснування Київського державного педагогічного інституту іноземних мов (нині — Київського національного лінгвістичного університету).

Видатних особистостей

Народження 950 років з часу (1023 рік): народження Анастасії Ярославни, королеви Угорщини (1046—1061 рр.) з династії Рюриковичів, дружини короля Андраша I; наймолодша дочка Ярослава Мудрого та Інгігерди, сестри королеви Франції Анни Ярославни та королеви Норвегії Єлизавети Ярославни (пом 1074).