Ярослав Крушельни́цький (псевдонім — Славко; 1916, Долина — 29 серпня 1973, Люксем­бург) — український живописець; член львівської Спілки праці українських образотворчих мистців у 1941—1944 роках, Товариства художників-емігрантів.

Біографія Народився 1916 року в місті Долині (нині в Івано-Франківській області України) у сім’ї шкільного вчителя. 1934 року закінчив Бережанську гімназію; протягом 1934—1935 років навчався у Мистецькій школі Олекси Новаківського у Львові; у 1935—1936 роках та на мистецькому відділенні Львівської політехніки у Владислава Ляма; з 1936 року — на філософському факультеті Познанського університету.

Упродовж 1941—1943 років жив у Львові, з 1946 року — у Парижі, з 1952 року — у Люксембурзі. Помер у Люксембурзі 29 серпня 1973 року.

Творчість Автор композицій і портретів у дусі імпресіонізму. Серед робіт:

«Мулен Руж» (1949); «Вечірній Париж» (1950-ті); «Площа Пігаль уночі» (1952); «Бурхливе море» (1953); «Розквітлі каштани» (1958); «Море. Вендуйн» (1968); «Вечір у парку. Ноктюрн» (1970); «Осінь у долині Петрус» (1970). </div> Брав участь у мистецьких виставках з 1942 року. Персональні виставки відбулися у Парижі у 1950–1953 роках, Базелі, Берні, Цюриху у 1954 році, Нью-Йорку у 1955 році, Люксембурзі у 1956, 1958 роках.

Також ав­тор фейлетонів, оповідань.

Література Качалуба М. Ярослав Крушель­ницький — Славко // Нотатки з мистецтва. Філадельфія, 1984; Крушельницький Ярослав // ; Волошин Л. Яро­слав Крушельницький — художник-екс­пресіоніст // Архітектура, будівництво, інтер'єр, мистецтво. 2007. № 4; Волошин Л. Ярослав Крушельницький. Живопис. Львів, 2008;