Людвіг Александер Фрідріх Август Філіп фрейхерр фон Фалькенгаузен (; 13 вересня 1844, Губен — 4 травня 1936, Герліц) — німецький воєначальник прусської армії, генерал-полковник німецької імперської армії (1914). Учасник Другої Шлезвізької, австро-прусської, французько-прусської та Першої світової війн.
Біографія
Людвіг фон Фалькенгаузен народився 13 вересня 1844 року в Губені в родині прусського генерал-лейтенанта Александра фон Фалькенгаузена (1821—1889) і його дружини Катерини, уродженої Руане (1825—1907). Походив з франконського баронського роду, що походив від Фрідріха Фердинанда Людвіга фон Фалькенгаузена, позашлюбного сина Карла Вільгельма Фрідріха Гогенцоллерна, маркграфа Бранденбург-Ансбаху.
Навчання Фалькенгаузен розпочав у приватній школі в Берліні, а у травні 1856 року, у віці 11 років, став кадетом у Кадетському корпусі Потсдаму. У 1859 році продовжив навчання у військовій академії в Берліні. У травні 1862 року прийнятий на військову службу до 1-го гвардійського піхотного полку. Згодом — полковий ад'ютант зведеного гвардійського запасного піхотного полку. На цій посаді Фалькенгаузен брав участь у Другій Шлезвізькій та австро-прусській війні 1866 року.
У франко-прусській війні (1870–71) брав участь у битвах при Гравелотті, Бомоні і Седані та під час облоги Парижа. Наприкінці 1870 року він був звільнений з посади полкового ад'ютанта і з липня 1871 року служив ад'ютантом 28-ї дивізії в Карлсруе.
Після цієї війни продовжував службу в 40-му фузилерському полку, потім у Генеральному штабі армії, потім у штабі 16-ї дивізії в Трірі та Генеральному штабі VIII армійського корпусу (Кобленц). У 1885 році фон Фалькенгаузен став командиром першого батальйону (Кельн) 65-го піхотного полку.
У березні 1887 року Фалькенгаузен призначений начальником штабу Гвардійського корпусу (Берлін). У червні 1890 року став командиром 4-го гвардійського охоронного гренадерського полку королеви Августи (Кобленц). Через два роки він очолив 29-ту піхотну бригаду (Кельн), а в 1893 році став головним квартирмейстером начальника генерального штабу армії.
У січні 1895 року після роботи у Військовому міністерстві Людвіг фон Фалькенгаузен став директором Генерального військового департаменту у Військовому міністерстві. У лютому 1895 року був призначений представником у бундесраті. У січні 1897 року він став командиром 2-ї гвардійської піхотної дивізії (Берлін), а у 1899 році, став командиром XIII (Королівського Вюртемберзького) корпусу. У березні 1902 року він вийшов у відставку, але продовжував займатися військовими науками.
Перша світова війна Після мобілізації в серпні 1914 року Людвіг фон Фалькенгаузен був призначений командиром Ерзац корпусу 6-ї армії, який об'єднував Гвардійську, 4-ту, 8-му, 10-ту і 19-ту ерзац піхотні дивізії. Згодом корпус був перетворений на армійську групу «Фалькенгаузен». Як командувач армійської групи, Фалькенгаузен командував німецькими військами під час боїв за Дельмер у 1914/15 рр. і під час позиційних боїв у Лотарингії (1915—1916).
За заслуги в ході бойових дій першої половини Першої світової війни Людвіг фон Фалькенгаузен був нагороджений Pour le Mérite 23 серпня 1915 року, а 15 квітня 1916 року також дубовим листям.
Після командування береговою обороною поблизу Гамбурга (квітень–вересень 1916 р.) 28 вересня 1916 року фон Фалькенгаузен очолив 6-ту армію, у квітні 1917 року командував нею в битві при Аррасі. Він не зміг правильно організувати глибоку оборону для протидії британським військам у битві і був усунутий від польового командування генералом Еріхом Людендорфом.
Після цього він змінив Моріца фон Біссінга на посаді генерал-губернатора Бельгії й очолював німецькі окупаційні війська з травня 1917 по листопад 1918 року. На початку 1918 року газета «Таймс» опублікувала статтю під назвою «Панування терору Фалькенгаузена» з описом 170 страт німецькими військовими бельгійських мирних жителів, які мали місце після його призначення губернатором.
Помер у Герліці.
Під час Другої світової війни його племінник Александр фон Фалькенгаузен служив військовим губернатором Бельгії (22 травня 1940 — 15 липня 1944).
Див. також Фернан Лангль де Карі Магнус фон Еберхардт Генрі Сеймур Роулінсон Макс фон Боен Едуар де Кастельно Еріх фон Фалькенгайн
Примітки Виноски
Джерела
Джерела
Hermann Gackenholz: Falkenhausen, Ludwig von. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 5, Duncker & Humblot, Berlin 1961, ISBN 3-428-00186-9, S. 11 Genealogisches Handbuch der Freiherrlichen Häuser. Reihe B, Band 4 (= Genealogisches Handbuch des Adels, Band 39), C. A. Starke, Limburg an der Lahn 1967, S. 228. Залесский К. А. Кто был кто в первой мировой войне. Биографический энциклопедический словарь. М., 2003
Посилання Ludwig Alexander Friedrich Freiherr von Falkenhausen General Ludwig von Falkenhausen, 1844—1936 Falkenhausen, Ludwig Freiherr von Ludwig Freiherr von Falkenhausen Ludwig Alexander Friedrich August Philipp Freiherr von Falkenhausen
! colspan="3" style="background-color:#333399; color:#F5F5F5" | Командування військовими формуваннями (установами)Німецької імперії