Марія Штефанівна (; після 1480) — донька молдавського господаря Штефана Великого від його третьої дружини, волоської господарівни Марії Войкиці. Перша дружина руського князя Федора Михайловича Вишневецького.
Життєпис Мала старшого брата Богдана, спадкоємця трону, та сестру Анну ( до 23 листопада 1499). Молдавсько-німецька хроніка прохоплюється, що дівчата успадкували материну вроду («schoner tochter zwu»).
З Федором Марія познайомилась, імовірно, під час польсько-молдавських переговорів (січень-лютий 1510) й того ж року, як припускає Ілона Чаманська, вони побрались. Богдан III наділив сестру багатим посагом, що його згідно з побутуючим у ВКЛ звичаєм вона записала на ім'я чоловіка, натомість же отримала майнове забезпечення — на випадок його смерті, згодом цей запис остаточно підтвердила тестаментом.
Достоту невідомо, де саме княгиня мешкала, мабуть, у містечку Перемиль, яке чоловік дістав від короля у 1511, чи деінде на Волині. Поховати себе заповіла у Києві. Вибір, либонь, зупинився на Михайлівському соборі, котрому Федір Вишневецький, внесений до церковного пом'яника, робив пожертви. 18 березня (1518) її не стало.
Наприкінці 1522 року молдавський господар Стефан IV Молодий звернувся до Сигізмунда Старого з проханням повернути на батьківщину прах тітки, а також її посаг «на неколко тисячей золотых», оскільки Марія не мала дітей. Великий князь дозволив вивезти тіло (місцем її останнього спочину став Путнянський монастир), але не «скарб». Наступник Стефана, Петро Рареш, знов порушив дане питання й вирядив до Вільні послів Думу Кузьмича й Тома Жищовича, аби домогтись повернення посагу. Сигізмунд із пани-радою розглянули справу і 10 травня 1529 р. винесли кінцевий присуд на користь Федора Вишневецького.
Могила Надгробок Марії Штефанівни розміром 177 x 63 x 14 см встановлений поряд з могилою брата, під тим же навісом, на рівні підлоги, обік південної стіни пронаоса монастирської церкви. Центральна частина плити оздоблена рослинним орнаментом у вигляді стебел з пальметами. Її ліва сторона і північно-західна грань зруйновані, південно-східна грань, колись пошкоджена, була відновлена. На ній великими літерами вирізьблений плоскорельєфний напис церковнослов'янською мовою, початок і кінець якого з лівого та нижнього боків потьмяніли від часу:
В 1856 році археологічна комісія провела ексгумацію могили, виявивши там рештки одягу, пошитого золотими й срібними нитками, з золотою бахромою та галунами, а також перлинні прикраси, срібні ґудзики й 2 золоті шкатулки з бірюзою та рубінами.
Див. також Євдокія Олельківна Анастасія Жилінська Раїна Вишневецька
Джерела