Кири́ло-Га́ннівка — село в Україні, у Зіньківській міській громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 402 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Кирило-Ганнівська сільська рада.

Географія Село розташоване на березі річки Мужева Долина, вище за течією межує з селом Шевченки, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Дамаска.

Річка в цьому місці пересихає, утворює невеликі загати. Поруч проходить автомобільна дорога ().

Походження назви Назва походить від імені поміщика Кирила Тимченка та його дружини Ганни.

Історія На околицях села збереглося близько 60 курганів.

Засноване наприкінці XVIII століття. За ревізіями 1859—1882 років у колишньому власницькому селі, центрі Кирило-Ганнівської волості Зіньківського повіту Полтавської губернії існувала православна церква (Троїцька, 1802 року), волосна управа, парафіяльне училище, постоялий двір, 3 вітрових та 1 водяний млин, лавка, 3 земські школи, земська лікарня.

1 січня 1899 року в Кирило-Ганнівці була відкрита бібліотека-читальня. У фонді закладу перебувало 55 книг, завідувач закладу — Лука Телюнов. При бібліотеці була відкрита чайна комітету тверезості.

1906 року в селі відбувалися заворушення в маєтку Микитенка і Штанька, орендованому ними у цукрозаводчика Терещенка.

Радянську окупація розпочалась в січні 1918 року. 1923 - 1925 - центр сільради Ковалівського району. 1926 року село стало центром сільської ради Опішнянського району, 117 дв., 527 жит.

У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні перелічено 157 жителів села, що загинули від голоду.Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7

Село у часи німецько-радянської війни було окуповане нацистськими військами з жовтня 1941 до вересня 1943 року. Загинуло на фронтах 208 односельчан, під час реокупації села полягло 495 радянських воїнів.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Зіньківської міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Зіньківського району, село увійшло до складу новоутвореного Полтавського району Полтавської області.

Демографія Чисельність 1859 року у власницькому селі налічувалось 60 дворів, мешкала 301 особа (143 чоловічої статі та 158 — жіночої).

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі мешкало 309 осіб, налічувалось 56 дворових господарств.

1900 село належить до Кирило-Ганнівської громади селян-власників, у якій було 67 дворів, 425 жителів, 214 дес. землі. 1910 у селі — 74 двори, 459 жителів.

1926 року — 117 господарств, 528 жителів.

Динаміка населення1859 18851900 191019261990 2001301309425459528380402 Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська39197.26%російська172.49%білоруська10.25%Усього402100%

Економіка У Кирило-Ганнівці працює три сільськогосподарських товариства, що спеціалізується на вирощуванні зернових та технічних культур.

Інфраструктура У селі — загальноосвітня школа I-III ступенів, фельдшерсько-акушерський пункт, дошкільний навчальний заклад, парк, Будинок культури, бібліотека.

Пам'ятки Пам'ятники Меморіальний комплекс: надгробок на братській могилі радянських воїнів, полеглим 1943 року при визволенні села (збудований 1971 року); пам'ятник воїнам-односельчанам, загиблим у роки німецько-радянської війни (збудований 1971 року).

Сакральна архітектура Троїцька церква УПЦ МП. Зареєстрована у червні 2001 року. Богослужіння проводяться у молитовному будинку, освяченому у червні 2003 рокуАрхієрейське богослужіння в Кирил-Ганнівці  — Сайт Полтавської єпархії УПЦ МП Троїцька церква УПЦ КП. Перша будівля храму збудована 1802 року на кошти надвірного радника Кирила Тимченка. Мурована, з прибудованою дзвіницею. При церкві діяла бібліотека, школа грамоти, церковнопарафіяльна жіноча школа. 1902 року налічувалось 1369 парафіян чоловічої та 1397 — жіночої статей.У новітній час богослужіння проводяться з липня 2001 року. Для релігійних відправ використовується молитовний будинок.

Відомі люди Телюков Василь Андрійович (1916—1998) — повний кавалер ордена Слави. Лещенко Іван Федорович — перекладач та журналіст журналу «Дніпро».

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Полтавська область

Примітки

Джерела Кирило-Ганнівка // Полтавщина:Енциклопедичний довідник // За ред. А. В. Кудрицького. — К.: УЕ, 1992. — С. 342—343. — ISBN 5-88500-033-6. Полтавіка — Полтавська енциклопедія. — Том 12: Релігія і церква. — Полтава: Полтавський літератор, 2009.