Магнітна інверсія Брюнес-Матуяма — остання інверсія магнітного поля Землі, що відбулася близько 781 тис. років тому
. Названа на честь геофізиків та Мотонорі Матуями.
Тривалість Оцінки тривалості цієї інверсії різні. Робота 2004 року оцінює її в кілька тисяч років , роботи 2010 і 2014 років року вважають, що вона відбулася всього за кілька десятиліть
, а робота 2019 року оцінює її в 22 000 років
.
Ці оцінки залежать від матеріалу палеомагнітних проб Палеомагнитный метод / Е.Г. Мирлин, А.Е. Левитин // Большая российская энциклопедия : [в 35 т. / гл. ред. Ю. С. Осипов. — М. : Большая российская энциклопедия, 2004—2017.], на основі яких вони робилися, і можуть відрізнятися на порядки залежно від магнітної широти місць взяття проб та локальних ефектів недипольних компонентів магнітного поля Землі в цих місцях під час інверсії .
Значення Інверсія Брюнес — Матуяма — у розподілі на стратиграфічні одиниці, обрана Міжнародною комісією зі стратиграфії, як маркер початку середнього плейстоцену . Вона корисна при датуванні кернів океанічних порід та продуктів . Існує вкрай спекулятивна теорія, що пов'язує цю подію з великим тектитів, викинутих при падінні великого метеорита близько 790 тисяч років тому Glass, B. P., Swincki, M. B., & Zwart, P. A. (1979). "Australasian, Ivory Coast and North American tektite strewnfields – Size, mass and correlation with geomagnetic reversals and other earth events" Lunar and Planetary Science Conference, 10th, Houston, Tex., March 19–23, 1979, pp. 2535–2545. попри те, що причини двох цих подій майже напевно не пов'язані, і їхнє сусідство в часі є лише випадковим збігом.
Примітки