Олег Григорович Місуркін (, місто Великі Луки, тепер Псковської області, Російська Федерація — ?) — латвійський радянський державний діяч, 1-й заступник голови Ради міністрів Латвійської РСР. Депутат Верховної Ради Латвійської РСР 11-го скликання в 1987—1990 роках. Член ЦК Комуністичної партії Латвії. Кандидат технічних наук.
Життєпис У 1961 році закінчив Ленінградський електромеханічний інститут імені Ульянова (Леніна).
Після закінчення інституту з 1961 року працював технологом, старшим технологом, начальником технологічного бюро, заступником головного технолога, головним технологом, головним конструктором Ризького заводу напівпровідникових приладів. Член КПРС.
У вересні 1971 — червні 1973 року — заступник головного інженера, заступник генерального директора Ризького виробничого об'єднання «Альфа» — Ризького заводу напівпровідникових приладів.
У червні 1973 — серпні 1985 року — головний інженер Ризького виробничого об'єднання «Альфа» — головний інженер Ризького заводу напівпровідникових приладів.
У серпні 1985 — вересні 1986 року — генеральний директор Ризького виробничо-технічного об'єднання «Альфа» імені 60-річчя СРСР — директор Ризького заводу напівпровідникових приладів.
26 вересня 1986 — 27 грудня 1988 року — заступник голови Ради міністрів Латвійської РСР.
27 грудня 1988 — 1990 року — 1-й заступник голови Ради міністрів Латвійської РСР.
Подальша доля невідома.
Нагороди два ордени Трудового Червоного Прапора дві медалі Лауреат Державної премії Латвійської РСР Заслужений працівник промисловості Латвійської РСР
Примітки
Джерела газета «Ригас Балсс» (Рига), 28.12.1988 Мисуркин Олег Григорьевич Депутаты Верховного Совета Латвийской ССР 11-го созыва. Рига, 1985