Микола Констянтинович Прокопович — радянський і російський актор театру і кіно, Народний артист російської федерації.

Біографія Микола Прокопович народився в Тулі. У шкільні роки займався у театральній студії Палацу піонерів

Середню школу закінчував у роки Великої Вітчизняної війни, відразу після закінчення, в 1943 році, був призваний до лав РСЧА, пройшов бойовий шлях від солдата до командира відділення. У квітні 1945 року в Німеччині було поранено, війну закінчив у шпиталі під Берліном у званні старшого сержанта. Нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» та орденом «Вітчизняної війни» II ступеня https://pamyat-naroda.ru/heroes/podvig-chelovek_yubileinaya_kartoteka1517118358/?backurl=%2Fheroes%2F%3Flast_name%3DПрокопович%26first_name%3DНиколай%26middle_name%3DКонстантинович%26group%3Dall%26types%3Dpamyat_commander%3Anagrady_nagrad_doc%3Anagrady_uchet_kartoteka%3Anagrady_ubilein_kartoteka%3Apotery_doneseniya_o_poteryah%3Apotery_gospitali%3Apotery_utochenie_poter%3Apotery_spiski_zahoroneniy%3Apotery_voennoplen%3Apotery_iskluchenie_iz_spiskov%3Apotery_kartoteki%3Apotery_vpp%26page%3D1

Повернувшись до Москви, Прокопович вступив до Школи-студії МХАТ, яку закінчив 1949 року.

З 1949 — актор Камерного театру (з 1950 — Московський драматичний театр імені А. С. Пушкіна). Грав у спектаклях: «Тіні» (князь Тараканів), «Піднята цілина» (дід Щукар). З 1983 до 1985 року служив у Московському драматичному театрі ім. Станіславського.

З 1986 року працював у Театрі імені Мосради. Йому однаково добре вдавалися ролі як комедійного жанру, і драматичного, відзначалися легкість і пластичність у подачі образу. За час роботи в театрі Микола Костянтинович грав у спектаклях: «Останній відвідувач» (Єрмаков), «Тармування в небесах» (Гнеушев), «Царське полювання» (Кустів), «Кін, або Геній і безпутство» (Граф Кефельд), « Школа неплатників» (Фромантель), «Кубик для президента» (Голова енергетичної комісії), «Чорна наречена, або Ромео і Жанетта» (Батько), «Фома Опіскін» (Єжевікін), «Пристрасті за Митрофаном (Недоук)» (Стародум), «Помилки однієї ночі» (Хардкестль).

Багато знімався у кіно.

Помер 24 лютого 2005 року в Москві на 80-му році життя після тяжкої та тривалої хвороби. Похований на Мітинському цвинтаріhttp://www.moscow-tombs.ru/2005/prokopovich_nk.htm

Фільмографія

1948 — Молода гвардія — німецький офіцер 1957 — Сім'я Ульянових — Єрмаків 1958 — Матрос з «Комети» — тренер Микола Костянтинович 1961 — Підводний човен 1963 — Слуха-ай!.. — ротмістр 1963 — Постріл в тумані — представник видавництва 1963 — Людина, яка сумнівається — Коритін 1964 — Листи до живих — комісар держбезпеки Латишев 1964 — Завірюха — Шмітт 1967 — Шлях до «Сатурна» — Вільгельмі 1967 — Кінець «Сатурна» — Вільгельмі 1968 — Брати Карамазови — Муселович 1968 — Щит і меч — Шульц 1968 — Помилка резидента — полковник КДБ Марков 1970 — Доля резидента — полковник КДБ Марков 1971 — Батько — Іван Каменков 1972 — Бій після перемоги — Вільгельмі 1973 — Сімнадцять миттєвостей весни — Генріх Гіммлер 1973 — Невиправний брехун — Мимріков 1974 — Розповіді про Кешку і його друзів — батько Женьки 1975 — Батьківщини солдатів — Генріх Гіммлер 1975 — Призначаєшся онукою — гауптман Штольц 1976 — Дума про Ковпака — Генріх Гіммлер 1976 — Дикий Гаврило — адміністратор 1979 — Час вибрав нас — Оберг 1981 — Фронт в тилу ворога — Форст, генерал-лейтенант авіації 1981 — Кріпиш 1982 — Бережіть чоловіків! — Джордж, представник іноземної фірми 1982 — Професія — слідчий — експерт 1982 — Повернення резидента — полковник КДБ Володимир Гаврилович Марков 1982 — День народження — Гостюхін 1984 — Подвійний обгін — Мізін, ватажок мафії контрабандистів 1985 — Законний шлюб — начальник ансамблю 1985 — Таємниця Землі 1985 — Танцмайданчик — Міхал Міхалич 1986 — Михайло Ломоносов — Крафт 1986 — Кінець операції «Резидент» — полковник КДБ Марков 1991 — Загублений в Сибіру — генерал НКВС 1991 — Охоронець — політичний діяч, батько Віктора 1993 — Золото партії — батько Віктора 1996 — Милий друг давно забутих років… — знайомий Анни Іллівни 2003 — Чорна мітка 2004 — Таємний знак. Частина 3: «Формула щастя»

Примітки