Артуро Ріпштейн

Артуро Ріпштейн Розен (; 13 грудня 1943, Мехіко) — мексиканський режисер, сценарист та продюсер.

Життєпис Народився 13 грудня 1943 року у Мехіко в єврейській родині. Батько — кінопродюсер Альфредо Ріпштейн (1916—2007). Сестра — акторка Даніела Розен (1946—2013). 1962 року працював асистентом режисера на зйомках фільму «Ангел-винищувач» Луїса Бунюеля, якого називає своїм вчителем. 1965 року, у 22-річному віці, зняв свій перший фільм — вестерн «Час помирати» за сценарієм Карлоса Фуентеса і Габріеля Гарсії Маркеса, продюсером якого виступив його батько.

1969 року створив фільм «Спогади про майбутнє» за однойменним романом Елени Гарро. Першим справжнім успіхом стала кінодрама «Замок чистоти» 1973 року, яка отримала десять номінацій на премію Арієль і перемогла у п'яти з них, в тому числі й у категорії Найкращий фільм. Наступного року його драматичний фільм «Священна служба» був включений до офіційної конкурсної програми Каннського кінофестивалю 1974 року. 1976 року виступив режисером трилеру «Фокстрот», головні ролі у якому виконали Пітер О'Тул, Шарлотта Ремплінг та Макс фон Сюдов.

1978 року створив фільм «Місце без обмежень» за однойменним романом Хосе Доносо. Наступного року його стрічка «Довічне ув'язнення» за сюжетом Луїса Споти принесла йому премію Арієль у категоріях Найкращій фільм та Найкращий режисер. 1987 року його фільм «Імперія долі» за романом «Золотий півень» Хуана Рульфо також приніс йому цю премію у цих же категоріях. Крім того, створив низку теленовел для компанії Televisa, в тому числі «Солодкий виклик» (1988), «Просто Марія» (1989), «Посмішка диявола» (1992) та п'ять епізодів телешоу Сільвії Піналь «Жінка, випадки з реального життя». 1994 року його фільм «Королева ночі», головну роль в якому виконала Патрисія Реєс Спіндола, був представлений в офіційній конкурсній програмі Каннського кінофестивалю. 1996 року його кримінальну драму «Криваво-червоний» було номіновано на премію Золотий лев Венеційського кінофестивалю.

1997 року став лауреатом мексиканської Національної премії у галузі мистецтва і науки (другий режисер після Бунюеля, удостоєний цієї нагороди).

1999 року створив фільм «Полковнику ніхто не пише» за однойменним твором Гарсії Маркеса. Стрічка брала участь в основній конкурсній програмі Каннського кінофестивалю.

2003 року разом з дружиною отримав іспанське громадянствоhttps://www.boe.es/diario_boe/txt.php?id=BOE-A-2003-11461.

2014 року удостоєний звання доктора honoris causa Університету Вальпараїсо (Чилі)https://m.elmostrador.cl/cultura/2014/09/03/universidad-de-valparaiso-entrega-grado-dr-honoris-causa-al-cineasta-mexicano-arturo-ripstein/?v=desktop. Того ж року нагороджений почесною премією Золотий Арієль за кар'єрні досягнення.

Особисте життя Дружина — Пас Алісія Гарсіядієго, сценаристка. У пари народилися двоє синів — Алехандро Ріпштейн, кіноредактор і продюсер, та Габріель Ріпштейн (1972), режисер і продюсер.

Фільмографія Режисер Фільми 1966 — Час помирати (). 1967 — Небезпечна гра (), сегмент «HO». 1969 — Спогади про майбутнє (), також автор сценарію. 1969 — Дитяча година (), також автор сценарію та продюсер. 1970 — Краса (короткометражний) (). 1970 — Екзорцисти (короткометражний) (), також автор сценарію та продюсер. 1970 — Злочин (короткометражний) (). 1970 — Автобіографія (короткометражний) (). 1973 — Замок чистоти (), також автор сценарію. 1971 — Потерпілий кораблетрощу з вулиці Провидіння (документальний) (). 1974 — Інші діти (документальний) (). 1974 — Священна служба (), також автор сценарію. 1975 — Три питання до Чавеса (документальний, короткометражний) (). 1975 — Тривалість (документальний, короткометражний) (). 1975 — Математика (документальний, короткометражний) (), також автор сценарію. 1975 — Іспанська (документальний, короткометражний) (), також автор сценарію. 1975 — Соціальні науки (), також автор сценарію. 1975 — Природні науки (), також автор сценарію. 1976 — Фокстрот (), також автор сценарію. 1976 — П'яний (документальний, короткометражний) (). 1977 — Лекумберрі (документальний) (), також автор сценарію. 1977 — Чорна вдова (). 1978 — Місце без обмежень (), також автор сценарію. 1979 — Довічне ув'язнення (), також автор сценарію. 1979 — Нелегальна (). 1980 — Тітка Алехандра (). 1981 — Спокуса (), також автор сценарію. 1981 — Слід смерті (), також автор сценарію. 1984 — Інший (), також автор сценарію. 1984 — Все як в аптеці (короткометражний) (). 1984 — Із фактами не посперечаєшся (документальний, короткометражний) (). 1986 — Імперія долі (). 1989 — Втішна брехня (). 1991 — Жінка з порту (). 1993 — Початок і кінець (), також продюсер. 1994 — Королева ночі (). 1996 — Криваво-червоний (). 1998 — Євангеліє чудес (). 1999 — Полковнику ніхто не пише (). 2000 — Таке життя (). 2000 — Біда всіх чоловіків (). 2001 — Хуан Соріано: Fecit dixit (документальний) (), також автор сценарію. 2002 — Порочний незайманий (). 2004 — Моя велика ніч (короткометражний) (), також автор сценарію. 2005 — Герої і час (документальний) (). 2005 — Один день з життя двох ресторанів (документальний телефільм) (). 2006 — Карнавал в Содомі (). 2011 — Причини серця (). 2015 — Холодна вулиця (), також продюсер. 2019 — Диявол між ногами (). Телесеріали 1982 — Давайте навчатися разом (), спільно з Серхіо Ольховичем. 1988—1989 — Солодкий виклик (). 1989—1990 — Просто Марія (), спільно з Беатріс Шерідан. 1992 — Трикутник (). 1992 — Посмішка диявола (). 1993—1997 — Жінка, випадки з реального життя (), 5 епізодів. 2007 — Чисте кохання () 2016—2018 — Забуті майстри: Ремесла, що зникають (документальний) (), 4 епізоди. 2017 — Нічні сови: Історія однієї ночі (документальний) (), 1 епізод. Помічник режисера 1962 — Ангел-винищувач ().

Актор

Нагороди та номінації Арієль 1973 — Найкращий фільм (Замок чистоти). 1973 — Номінація на найкращого режисера (Замок чистоти). 1973 — Найкращий сценарій (Замок чистоти). 1973 — Номінація на найкращий оригінальний сюжет (Замок чистоти). 1975 — Номінація на найкращий сценарій (Священна служба). 1976 — Найкращий документальний короткометражний фільм (Тривалість). 1978 — Номінація на найкращий фільм (Місце без обмежень). 1978 — Номінація на найкращого режисера (Місце без обмежень). 1978 — Номінація на найкращий сценарій (Місце без обмежень). 1979 — Найкращий фільм (Довічне ув'язнення). 1979 — Найкращий режисер (Довічне ув'язнення). 1979 — Номінація на найкращий сценарій (Довічне ув'язнення). 1984 — Номінація на найкращий фільм (Чорна вдова). 1984 — Номінація на найкращого режисера (Чорна вдова). 1987 — Найкращий фільм (Імперія долі). 1987 — Найкращий режисер (Імперія долі). 1994 — Найкращий фільм (Початок і кінець). 1996 — Номінація на найкращий фільм (Королева ночі). 1996 — Номінація на найкращий фільм (Криваво-червоний). 1999 — Номінація на найкращого режисера (Євангеліє чудес). 2014 — Золотий Арієль за кар'єрні досягнення. 2022 — Номінація на найкращого режисера (Диявол між ногами). ACE Awards 1979 — Найкращий режисер (Місце без обмежень). 1998 — Найкращий режисер (Криваво-червоний). Каннський кінофестиваль 1974 — Номінація на Золоту пальмову гілку (Священна служба). 1994 — Номінація на Золоту пальмову гілку (Королева ночі). 1998 — Номінація на премію Особливий погляд (Євангеліє чудес). 1999 — Номінація на Золоту пальмову гілку (Полковнику ніхто не пише). 2000 — Номінація на премію Особливий погляд (Таке життя). Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні 1978 — Спеціальний приз журі (Місце без обмежень). 1993 — Золота мушля (Початок і кінець). 2000 — Золота мушля (Біда всіх чоловіків). 2000 — Приз ФІПРЕССІ (Біда всіх чоловіків). Венеційський кінофестиваль 1996 — Номінація на Золотого лева (Криваво-червоний). 2002 — Премія Сан-Марко: Спеціальне згадування (Порочний незайманий). 2015 — Номінація на премію Квір-лев (Холодна вулиця). Гаванський фестиваль нового латиноамериканського кіно 1994 — Премія Великий корал (Початок і кінець). 1994 — Приз ФІПРЕССІ (Початок і кінець). 1996 — Премія Великий корал (Криваво-червоний). 1996 — Найкращий режисер (Криваво-червоний). 2000 — Приз ФІПРЕССІ (Таке життя). 2000 — Спеціальний приз журі (Таке життя). Міжнародний кінофестиваль у Ріо-де-Жанейро 2002 — Приз ФІПРЕССІ за найкращий латиноамериканський фільм (Порочний незайманий). Московський міжнародний кінофестиваль 1981 — Номінація на Золотий приз (Спокуса). 1989 — Номінація на Золотого Святого Георгія (Втішна брехня). Міжнародний кінофестиваль у Сан-Франциско 1999 — Премія Акіро Куросави. Кінофестиваль у Малазі 2020 — Номінація на Золоту біснагу за найкращий ібероамериканський фільм (Диявол між ногами). 2020 — Срібна біснага найкращому режисерові (Диявол між ногами). Міжнародний кінофестиваль у Гвадалахарі 1994 — Приз ФІПРЕССІ (Початок і кінець). 1994 — Премія DICINE (Початок і кінець). 1995 — Приз ФІПРЕССІ (Жінка з порту). 1995 — Премія DICINE (Жінка з порту). 1999 — Премія Маяуель за найкращий фільм — міжнародне журі (Євангеліє чудес). Кінофестиваль Грамаду 2002 — Премія Золотий Кікіто за найкращий фільм (Біда всіх чоловіків). 2002 — Премія Золотий Кікіто найкращому режисерові (Біда всіх чоловіків).

Примітки

Посилання