Веніамін Миколайович Ма́льцев ( 11 липня 1931, Вороватка — 11 червня 1986, Красний Луч) — російський радянський письменник; член Спілки письменників СРСР з 1972 року.
Біографія Народився 11 липня 1931 року в селі Вороватці (нині Краснобаковський район Нижньогородської області, Росія). 1954 року закінчив Ленінградський гірничий інститут; у 1968 році — Літературний інститут імені Максима Горького у Москві.
Жив у Красному Лучі. Працював на шахті комбінату «Донбасантрацит». Помер у Красному Лучі 11 червня 1986 року.
Творчість Перше оповідання «Первый глухарь» опублікував 1953 року у ленінградській газеті «Смена». Писав російською мовою повісті й оповідання, нариси і ліричні мініатюри. Твори присвячені здебільшого життю і праці шахтарів Донбасу. Серед творів: збірки оповідань і нарисів «Рідна земля»/«Родная земля». Ленінград, 1961; «Якщо вірити»/«Если верить». Донецьк, 1966; збірки повістей і оповідань «Підземні грози»/«Подземные грозы». Донецьк, 1971; «Пора косовиць»/«Пора сенокосов». Донецьк, 1985; збірка повістей «Нелегкі хліби»/«Нелегкие хлеба». Донецьк, 1977; збірка оповідань «Давня любов»/«Старая любовь». Донецьк, 1980. Окремі твори письменника перекладені українською мовою.
Література О. Л. Бішарєв. ;