Іван Васильович До́нич ( 6 лютого 1952, Старі Редени — 26 травня 2010) — український поет; член Національної спілки письменників України з 1995 року. Лауреат Луганських обласних літературних премій імені Бориса Горбатова (1977) та імені Миколи Чернявського (2006).
Біографія Народився 6 лютого 1952 року в селі Старих Реденах (нині Унгенський район, Молдова). Закінчив Ровеньківськи гірничий технікум. З 1970 року працював на шахтах Луганської облобласті, зокрема підземним електрослюсарем на шахті «Должанська-Капітальна» міста Свердловська (нині Довжанськ).
Творчість РПочав друкуватися з 1968 року. Писав українською, молдовською і російською мовами. Автор книг:
Папоротник на камне (Луганськ, 1990); Иволгина флейта (Луганськ, 1991); Загублений спокій (Луганськ, 1993); Розхристаний час (Київ, 1993); Пока не сожжены мосты (Київ, 1995); Вышел зайка на лужайку (Рубіжне, 1995); Только рядом с тобой (Луганськ, 1997); Літо без тепла (Луганськ, 1997); Цвета и оттенки (Луганськ, 1998); Потерянные листья: Избранное (Луганськ, 1999); Полюс нежности (Луганськ, 1999); Свій хрест (Київ, 2000); Свет в тоннеле (Луганськ, 2001); На долонях осені: Вибране (Луганськ, 2001); Танец судьбы (Луганськ, 2001); Ностальгия (Луганськ, 2002); Вівтар душі (Луганськ, 2002); Утренние строки (Луганськ, 2003); Нить Ариадны (Луганськ, 2003); Родная чужбина: Избранное (Луганськ, 2006. Том 1); Алтарь души: Избранное (Луганськ, 2006. Том 2). </div> Окремі вірші поета перекладено українською мовою.
Примітки
Література