Азійське товариство () — французьке наукове товариство, яке займається вивченням Азії.
Історія Товариство було засновано в 1822 році з метою розвитку та поширення знань про Азію. Географічно дослідницькі інтереси товариства охоплюють широку територію від Магрибу до Далекого Сходу.
Після полеміки про методи досліджень у 1826—1829 роках, викликаної двома статтями Фрідріха Едуарда Шульца, товариство розділилося на дві фракції: з одного боку, прихильники наукових точних методів, такі як Юліус фон Клапрот, Жан-П'єр Абель-Ремюза, Ежен Бурнюф та Жуль фон Моль, з іншого боку, «флористи» або «філологи та поети», які плекали романтичну літературну традицію та групувалися навколо Антуана-Ісаака Сільвестра де Сасі, Антуана-Леонарда де Шезі, Александра Ланглуа, Гарсена де Тассі та Жана Батіста Андре Гранжере де Лагранжа. Врешті взяла гору перша група.
Товариство видає «Азійський журнал» () (), який виходить безперервно з 1822 року. Зараз Товариство налічує близько 700 членів у Франції та інших країнах. Спеціальна бібліотека товариства налічує понад 90 тисяч томів.
За зразком французького товариства в 1845 р. виникло Німецьке східне товариство з центром у Лейпцигу.
Примітки
Література Douglas T. McGetchin: Wilting Florists. The Turbulent Early Decades of the Societe Asiatique, 1822—1860. In: Journal of the History of Ideas, Bd. 64 (2003), Heft 4, S. 565—580,
Посилання
L'Académie des Inscriptions et Belles-Lettres (фр. «Азійський журнал» Деякі випуски (2020—1989) є у видавництві Peeters Publishers Випуски з 1822 по 1964 є у Ґалліці — цифровій бібліотеці Національної бібліотеки Франції