Літній берег — берег у південній частині Білого моря на західному березі Двінської губи. Простягається від гирла Північної Двіни до мису Ухтнаволок.
У центральній частині берега в материк вдається Унська губа, уздовж берега у південній частині розташований ряд островів (найбільший — ). Беріг кам'янистий тільки у північно-західній частині; на половині відстані, між островом Жижгинським і Унською губою, берег утворює піщано-глинистий обрив Велика радянська енциклопедія : [30 т.] / гол. ред. А. М. Прохоров . - 3-тє вид. - М .: Радянська енциклопедія, 1969-1978. заввишки до 45 м, над яким розташований хребет лісистих гір (Літні гори). На південний схід від них узбережжя піщане, невисоке. Літні гори складаються із пластів глини. Берегом протікають річки , , , , Яреньга, Лопшеньга тощо Літній берег // Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона : в 86 т. (82 т. і 4 дод.). - СПб. , 1890-1907.. У берег вдаються миси Красногірський Ріг, Ярензький Ріг та Лопшеньзький.
Ділянки моря, що прилягають до берега, є місцем рибного промислу. Найважливіший порт - Сєвєродвінськ. Інші населені пункти на березі — Солза, Ненокса, Сюзьма, Червона Гора, Пертомінськ, Унський, Уна, Яреньга, Лопшеньга, Літній Наволок і Літня Золотиця. Літній берег входить до складу національного парку «Онезьке Помор'я».
Примітки
Посилання * До археології Літнього та Зимового берега Білого моря