Едвард Бернард Гротус ( — ) — американський токар і технік Лос-Аламоської національної лабораторії у 1950-1960-х рокахThe Black Hole of Los Alamos: Wired.com website.. Пізніше він став власником комісійного магазину, який використовував як базу для миру й антиядерної активностіFear and Fallout in Los Alamos: Mother Jones website..
Спеціаліст зі зброї Спочатку Гротус створював гвинтівки та кулемети в Рок-Айлендському арсеналі в ІллінойсіEd Grothus And The Doomsday Stones: MyWire website..
Він прибув до Лос-Аламоса 23 березня 1949 рокуAnti-nuke activist works for new legacy for birthplace of A-bomb : Kyodo News website.. Гротус працював 2 роки токарем, а потім 18 років техніком у групі розробки зброї R-Site. Це передбачало роботу зі збідненим ураном і проведення вимірювань для вивчення гідродинаміки пробних імплозій.
Він сказав, що його робота сприяла створенню бомб, у 30 разів менших і в 30 разів потужніших, ніж ті, що використовувалися в Хіросімі та Нагасакі, — збільшення потужності з 15 кілотонн до 475 кілотонн у ядерному пакуванні розміром з кулю для боулінгу.
1 грудня 1969 року Гротус залишив лабораторію, щоб повністю присвятити себе бізнесу й активній діяльності.
Продавець і борець за мир У 1951 році, ще працюючи в лабораторії, Гротус заснував Los Alamos Sales Company, відому всім як «Чорна діра» (бо «все входить і нічого не виходить»). Це «комісійний магазин» старого наукового обладнання, яке він зібрав у Національній лабораторії протягом останніх десятиліть. Еда часто бачили за покупками в іншій комісійній крамниці Лос-Аламоса, Casa Mesita.
Спочатку у його бізнесу не було постійного місця проживання, оскільки Гротус продавав непотрібні лабораторні предмети, придбані на аукціоні, університетам і дослідникам. У 1976 році магазин знайшов свій теперішній дім — переобладнаний продуктовий магазин Piggly Wiggly площею 1600 м², його Гротус придбав з дружиною Маргарет. Мета «Чорної діри» — перероблювання наукового обладнання для використання в мирних цілях і стати базою для кампанії за ядерне роззброєння. Гротус передбачав, що у 2013 році станеться ядерний голокостGusterson, Hugh. «The legacy of Ed Grothus and the Black Hole», Bulletin of the Atomic Scientists , 2008-12-18. Retrieved on 2009-02-13..
Певний час Гротус продавав консервні банки з нібито «органічним плутонієм», на етикетці було зображення ядерного гриба. Він надіслав безкоштовний зразок Білому дому, заслуживши візит Секретної служби.
Заходиш у склад розміром зі спортзал, заповнений купами старих комп'ютерів, функціональних генераторів, підсилювачів, мікроскопів і купи проводів і кабелів, на дверях табличка:
Документальні фільми Про Гротуса зняли три документальні фільми. Перший, «Атомний Ед і „Чорна діра“», створили у 2002 році та транслювали в США на HBOAtomic Ed & The Black Hole : Mobilus Media website.. Другий — німецька стрічка «Лос-Аламос і вибух бомби», зосереджений на Лос-Аламосі в ціломуLos Alamos und die Erben Der Bombe (Los Alamos and Inheriting The Bomb): Denkmal-Film.com website.. Третій, «Лабораторні умови», це короткометражний фільм, доступний безкоштовно в ІнтернетіLaboratory Conditions (downloadable film) : Coudal Partners website.(Requires Apple QuickTime installed).
Відвідувачі «Чорної діри» знімали відеовміст і розміщували, зокрема на YouTubeasterpix video from YouTube (YouTube)asterpix video website. Lifetime of activism in Los Alamos speech website..
Два великі гранітні обеліски Еда документують розробку атомних бомб Message from Ed website..
Публікації У 2019 році фотограф-документаліст Ханіре Нахера опублікувала книгу «Атомний Ед». Вона містить архівні документи, давні та свіжі фотографії, добірку листів із понад 50-річного листування Еда Гротуса з політиками, вченими, ЗМІ та своєю родиною. Передмову написала Селія Джексон.
Нагороди Гротус отримав низку нагород та інших визнань, зокрема:
2006: Без'ядерне майбутнє «За життєві досягнення»Nuclear Free Future :Nuclear Free Future website. за його постійну активність, виступаючи проти ядерної зброї та ядерної енергетики, де ризики та витрати на виведення з експлуатації є значними.
2006: Всесвітній саміт з урану корінних народів «За життєві досягнення»:Indigenous World Uranium Summit and Nuclear Free Future Award website. за роботу з просування без'ядерного майбутнього.
2007: Меморіальна премія Аллана Гаузера за показаний мистецький успіх й участь в житті суспільства.
Майк Дейзі у «Якщо щось побачиш, скажи щось»Mike Daisey: Mike Dasiey mp3 performance website. розповідає про відвідування місця вибуху бомби проєкту «Триніті», Музею науки Бредбері та його «Вітаємо в Чорній дірі».
Репортаж National Public Radio під назвою «У 85 років „Атомний Ед“ все ще цокає в Лос-Аламосі»NPR: NPR — Feature by John Burnett website. описує, як Ед постійно купує, продає та зберігає «ядерні відходи», а також його бажання знайти місце для двох 40-тонних гранітних пам'ятників — Розеттських каменів ядерної ери.
Смерть Гротус помер 12 лютого 2009 року від раку товстої кишки.
У електронному листі перед смертю Ед написав: «Моє тіло вражене раковими пухлинами. Мій розум мучать жахливі бачення цілком ймовірного ядерного голокосту».
Примітки
Посилання