Prunus campanulata — вид квіткових рослин із підродини мигдалевих (Amygdaloideae).
До назви «сакура» японські дендрологи зазвичай відносять види P. serrulata Lindl. , P. campanulata Maxim., P. glandulosa (Hook.) Torr. & A.Gray, P. jamasakura Siebold, (Carrière) E.H.Wilson, P. sargentii Rehder, , P. subhirtella Miq. та P. yedoensis Matsum.
Біоморфологічна характеристика Це листопадний кущ чи дерево, від 3 до 10 метрів у висоту. Кора чорно-бура. Кора гілочок спочатку зелена і безволоса, пізніше сірувато-коричнева до пурпурувато-коричневої. Чергові листки мають ніжку від 8 до 13 міліметрів завдовжки й листову пластинку 4–7 × 2–3.5 см, кінці загострені, краї більш-менш нерівномірно зубчасті. Дві-п'ять квіток разом стоять у зонтикоподібному суцвітті. Двостатеві радіально-симетричні, п'ятискладні квітки діаметром 1.5–2 см розкриваються до розпускання листя. П'ять чашолистків мають довгасту форму, довжину близько 2,5 міліметрів і мають гладкий край. П'ять вільних пелюсток, рожевих і темніших біля основи, видовжено-оберненояйцеподібні. Є приблизно від 36 до 41 тичинок. Кістянка, яка дозріла, червона, має яйцювату форму приблизно 10 × 5–6 міліметрів. Період цвітіння триває з січня по квітень. Плоди дозрівають з квітня по травеньLi Chaoluan, Jiang Shunyuan & Bruce Bartholomew: Cerasus in der Flora of China, Volume 9, 2003, S. 417. Число хромосом 2n = 16, рідше 24Prunus campanulata — Tropicos.org. In: IPCN Chromosome Reports. Missouri Botanical Garden, St. Louis..
Поширення, екологія Ареал: Тайвань і Південний Китай . Населяє ліси в ярах, узліссях; на висотах від 100 до 1300 метрів.
Використання Рослина збирається з дикої природи для місцевого використання в якості їжі. Його часто вирощують як декоративну рослину. Плоди вживають сирими чи приготовленими; вони терпкі. З листя можна отримати зелений барвник. З плодів можна отримати барвник від темно-сірого до зеленого .
Галерея
Примітки