Гергард Фріц Франц Феєрабенд (; 29 квітня 1898, маєток Допзаттель — 6 листопада 1965, Роттах-Егерн) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Біографія Син власника лицарської мизи Ойгена Феєрабенда (1860–1901) і його дружини Анни, уродженої Клаассен (1870–1943). В 1906/11 року навчався в середній школі в Кенігсберзі, в 1911/14 роках — в кадетському корпусі в Кесліні, в 1914/16 роках — в головному кадетському училищі в Берліні. Учасник Першої світової війни, служив у 82-му польовому артилерійському полку. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 12 жовтня 1937 року — 1-й офіцер Генштабу 24-ї дивізії, з 1 жовтня 1939 по 12 січня 1940 року — генерала артилерії ОКГ, з 5 лютого по 10 липня 1940 року — 40-го армійського корпусу. Учасник Польської і Французької кампаній. 10 липня 1940 року призначений в оперативний відділ Генштабу сухопутних військ. З 8 жовтня 1940 року — інструктор з тактики у Військовій академії. З 1 квітня по 3 серпня 1941 року — 1-й офіцер Генштабу 2-ї армії. Учасник Балканської кампанії та Німецько-радянської війни. З 19 жовтня 1941 по 15 липня 1943 року — начальник Генштабу 27-го армійського корпусу, з 1 серпня 1943 року — 2-ї армії. В серпні-вересні 1944 року — командир 87-ї, з 18 листопада 1944 року — 11-ї піхотної дивізії. 10 травня 1945 року взятий в полон радянськими військами в Курляндії. 10 липня 1947 року звільнений.
Сім'я 18 липня 1924 року одружився з Ерною Решке (16 червня 1901). 9 травня 1935 року в пари народилась дочка Марія-Луїза. Дружина і дочка Феєрабенда були вбиті радянськими солдатами 30 січня 1945 року у Східній Пруссії.
Після Другої світової війни одружився з Ліліан Шмідт фон Альтенштадт, уродженою Торстен, вдовою генерал-майора Ганса Георга Шмідта фон Альтенштадта.
Звання
Фенріх (29 березня 1916) Лейтенант (5 грудня 1916) Оберлейтенант (31 липня 1925) Гауптман (1 квітня 1933) Майор (2 серпня 1936) Оберстлейтенант (20 березня 1939) Оберст (9 листопада 1941) Генерал-майор (20 лютого 1944) Генерал-лейтенант (23 лютого 1945)
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу (8 листопада 1916) 1-го класу (27 березня 1924) Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою Нагрудний знак «За поранення» в чорному Німецький імперський спортивний знак в бронзі (вересень 1920) Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го років (18 років; 2 жовтня 1936) — отримав 3 нагороди одночасно. Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938 року» Застібка до Залізного хреста 2-го класу (24 вересня 1939) 1-го класу (9 листопада 1939) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (14 липня 1942) Німецький хрест в золоті (30 січня 1943) Лицарський хрест Залізного хреста (5 квітня 1945) Нарукавна стрічка «Курляндія» (1945)
Література
Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002 Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9 Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939—1945, Biblio Verlag, Bissendorf, 2003.
Примітки