Цімцум (іврит «скорочення/звуження/згущення») — термін, який використовується в луріанській кабалі для пояснення доктрини Ісаака Лурії про те, що Б-г почав процес сотворіння, «скорочуючи» своє Ор Ейн Соф (нескінченне світло), щоб забезпечити «концептуальний простір», в якому можуть існувати обмежені та, здавалося б, незалежні сфери. Це первісне початкове скорочення, що утворює ḥālāl happānuy «вільний простір» (), в який може променіти нове творче світло, позначається терміном «цімцум». У кабалістичній інтерпретації цімцум породжує парадокс одночасних божественних присутності та відсутності у вакуумі та існування результату Сотворіння.
Функція Цімцум призводить до «порожнього простору», в якому можуть існувати духовний та фізичний світи й, зрештою, свобода волі, тому послідовники Кабали часто називають Бога «Га-Маком» ( «Місце», «Всюдисущий») у рабинській літературі («Він є місцем світу, однак світ не є його місцем»Parshat Vayeitzei: Yalkut Shimoni on the verse «He arrived…» Also, alternate sages in Midrash Bereishit Rabbah 68:9. HaMakom article , inner.org). Відповідно, Олам — слово івриту, яке означає «світ/царство» — походить від кореня «עלם», що означає «приховування». Ця етимологія доповнює концепцію Цимцум у тому, що різні духовні світи та кінцевий фізичний всесвіт різною мірою приховують нескінченну духовну життєву силу сотворіння.
Поступове зменшення божественного Ор (Світла) у чотирьох духовних світах також згадується у множині як вторинний цімцумім (незліченні «згущення/завіси/звуження» життєвої сили). Такі ж приховування можна знайти і в більш ранній, середньовічній Кабалі. Нова доктрина Лурії висунула поняття первісного відходу (dilug — радикальний «стрибок»), щоб узгодити логічний причинно-наслідковий ланцюг від Нескінченного до кінцевого Існування.
Внутрішній парадокс Загальноприйнятим твердженням в кабалі є те, що концепція цімцуму містить вбудований парадокс, який полягає в тому, що Бог одночасно трансцендентний та іманентний. З одного боку, якби «Нескінченне» не обмежувало себе, то ніщо не могло б існувати — все було б переповнене Божою тотальністю. Таким чином, існування вимагає трансцендентності Бога, як зазначено вище. З іншого боку, Бог постійно підтримує існування сотвореного всесвіту, і, отже, він не відсутній у ньому.
Наука і кабала Фундаментальною відмінностю між сучасною наукою та традиційною кабалою є «постарістотелівська наукова доктрина» яка полягає в тому, що простір був створений першим, тоді як у єврейська релігія говорить, що світло було створено раніше за все.
Луріанська думка
Ісаак Лурія ввів чотири центральні поняття в кабалістичне вчення: цімцум, Шевірат ХаКелім (розбиття посудин), Тіккун (ремонт) і Парцуфім. Ці чотири поняття є групою взаємопов'язаних і триваючих процесів. Цімцум описує перший крок Бога, за допомогою якого він розпочав процес сотворення, вилучивши власну сутність із певної області, створивши територію, в якій могло початися сотворіння. Шевірат ХаКелім описує, як після цімцуму Бог створив посудини (ХаКелім) у порожньому просторі та як і коли він почав вливати в них Своє Світло, вони були недостатньо міцні, щоб утримувати силу Божого Світла, і розбилися (Шевірат). Третій крок, Тіккун, — це процес збору воєдино та піднесення іскор Божого Світла, які були знесені разом із уламками розбитих посудин.James David Dunn, Windows of the Soul, p.21-24
Оскільки поняття цімцуму поєднане з вигнанням, а Тіккун — з необхідністю виправити проблеми світу та людського існування, Лурія об'єднує космологію Кабали з практикою єврейської етики, а також розробляє етичну систему та традиційні єврейські релігійні обряди, які допомагають Богу завершити й удосконалити матеріальний світ, дотримуючись правил традиційного єврейського життя.J.H. Laenen, Jewish Mysticism, p.168-169 Таким чином, на відміну від попередньої середньовічної кабали, Луріанська Кабала пов'язала перший творчий акт приховування з божественним вигнанням, а не відкритим одкровенням. Ця динамічна криза-катарсис у божественному потоці повторюється в усій луріанській схемі.
Точка зору ХаБаДу У Хабадському хасидизмі під поняттям цімцум не мається на увазі буквальне тлумачення, а скоріше пояснення того, як Бог вміщує свою присутність у єстві кінцевої реальності: таким чином цімцум розглядається не лише як реальний процес, але також розглядається як доктрина, яку кожна людина здатна і повинна зрозуміти та розмірковувати над нею.
З точки зору Хабаду, функція цімцума полягає в «приховуванні від створених істот активну силу всередині них, дозволяючи їм існувати як матеріальні сутності, замість того, щоб бути повністю розчиненому у своєму джерелі».Tanya, Shaar Hayichud veHaEmunah, ch.4 Цімцум виробляє необхідний «звільнений простір» (chalal panui халал), що позбавлений прямого усвідомлення присутності Бога.
Точка зору Віленського Гаона Віленський Ґаон стверджував, що поняття цімцуму не потрібно тлумачити буквально, проте «вища єдність», той факт, що всесвіт лише ілюзорний і що цімцум був лише фігуративним, не був сприйнятим або навіть дійсно зрозумілим для тих, хто не був повністю посвячений у таємниці кабали.E. J. Schochet, The Hasidic Movement and the Gaon of Vilna
Інші кажуть, що Віленський Гаон дотримувався буквального тлумачення поняття цімцуму.Allan Nadler, The Faith of the Mithnagdim
Шломо Ельяшів чітко формулює таку точку зору (і стверджує, що це не лише думка Віленського Гаона, але також є прямим і простим прочитанням Луріанської кабали та єдиним істинним тлумаченням).
Однак Гаон і Ельяшів вважали, що цімцум відбувався тільки з волі Бога (Ратцон), але про самого Бога взагалі нічого сказати неможливо (Ацмус). Таким чином, вони насправді не були сторонниками буквального тлумачення поняття цімцуму в сутності Б-га. Сам твір «Ец-Хаїм» Ісаака Лурії в Першому Шаарі неоднозначний: в одному місці йдеться про буквальне розуміння цимцуму в сутності Бога та його «Я», а потім він змінюється кількома рядками на цимцум у божественному світлі (як еманована, отже, створена, а не частина Божого Я, енергії).
Історія та Хестер Панім У сучасну епоху Холокост є предметом дискусії в теологічному мисленні. Хестер Панім — екзегетик, пояснював цімцум як процес до Сотворіння, але в історії ця сама «структура» також присутня. Характеристика Голокосту відносить його до частиною цієї структури історії:
Застосування в клінічній психології Ізраїльський професор Мордехай Ротенберг вважає, що кабалістично-хасидська парадигма цімцуму має значне значення для клінічної психології. Згідно з цією парадигмою, «самостиснення» Бога, задля звільнення простору для світу, служить моделлю людської поведінки та взаємодії. Модель цімцуму сприяє унікальному підходу, орієнтованому на громаду, який різко контрастує із західними напрямками в психології.
У масовій культурі Цімцум займає центральне місце в сюжеті роману Ар'є Лева Столлмана «Далекий Євфрат» 1997 року.
Цімцум згадується як предмет захоплення Нахмана Самуеля бен Леві з Буська та його друга Лейбка, персонажів роману Ольги Токарчук «Книги Якова».
«Цім цум» — це назва збірки віньєток фотографки Сабріни Ора Марк (вид. 2009).
У романі Яна Мартела «Життя Пі» та його екранізації 2012 року вантажне судно під назвою «Цімцум» тоне в центральному місці сюжету. Історія стосується існування чи неіснування божественної сили, а затоплення корабля знаменує собою створення всесвіту в алегорії роману.
Див. також Акосмізм Апейрон (космологія) Великий відскок Інфляція (космологія) Монізм Нондуалізм
Примітки
Список літератури Якоб Іммануїл Шохет, Містичні концепції в хасидизмі, особливо розділ II, Кехот 1979, третє переглянуте видання 1988. Ар'є Каплан, «Парадокси», у «The Aryeh Kaplan Reader», Artscroll 1983. Ар'є Каплан, «Innerspace», Moznaim Pub. Корпорація 1990. Ар'є Каплан Розуміння Бога, Ch2. у «Довіднику з єврейської думки», Moznaim 1979.
Посилання Цимцум: Початок, chabad.org Tanya, Shaar HaYichud VehaEmunah Shneur Zalman of Liadi — див. Lessons in Tanya, chabad.org Shaar HaYichud — The Gate of Unity, Dovber Schneuri — детальне пояснення поняття Цимцум. Veyadaata — To Know Gd, Sholom Dovber Schneersohn, хасидська розмова про парадокс Цимцума inner.org, «Основи каббали та хасідута» Таня: Цимцум і зброя економіки у світі з Цедакою (www.chabad.org)