Палінгенезія (від - знову і - становлення, народження) - теорія німецького філософа Артура Шопенгауера котра стверджує, що воля людини ніколи не вмирає, а проявляє себе знову в нових проявах, індивідах. Водночас Шопенгауер заперечує принцип реінкарнації про переселення конкретної душі. Теорія палінгенезії була викладена у другому томі його книги « Світ як воля і уявлення » — зокрема, у розділі «Смерть та її ставлення до неруйнівності нашої істоти».

Палінгенезія розглядає просторові кордони між людьми метафізично значущими, тобто одна особистість не може існувати одночасно у двох або кількох місцях простору.

Сам термін палінгенезія вперше зустрічається в Новому Завіті - παλιγγενεσία - ( ; ) і перекладається на українську мову як пакибуття, то як відродження. В інших перекладах цей термін звучить як Wiedergeburt та regeneratio . У перекладі на російську, звучить як пакибытие.

Загальна характеристика У своєму творі Шопенгауер стверджує:

Шопенгауер заперечував можливість збереження після руйнування тіла індивідуального «Я» з усіма його спогадами. Руйнування мозку та свідомості що означає повне знищення особистості. З іншого боку, унікальна як така, воля кожної людини не схильна до знищення. Воля людини зберігається після розпаду тіла і згодом ця воля проявляється у новій інтелектуальній оболонці. Нова особистість постає зовсім відмінною від старої.

Шопенгауер відмовляється говорити про метемпсихоз, тобто «перехід цілої так званої душі в інше тіло», воліючи іменувати свою теорію «палінгенезією», під якою він розумів «розкладання і новоутворення індивіда, причому залишається лише його воля, яка, приймаючи образ нової істоти, Отримує новий інтелект». Миронов В. В. «Философия: учебник для вузов». Глава 5

Фактично в ідеї Шопенгауера про «незнищенність нашої істоти» можна знайти наступність з ідеями давньогрецького філософа Парменіда про відсутність небуття.

У відповідь на можливу критику палінгенезії Шопенгауер пише:

Сучасний стан

Погляди Шредінгера Одним із мислителів, який заявив про зв'язок своїх поглядів з думками Шопенгауера, є австрійський фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії з фізики (1933) Ервін Шредінгер . Шрёдингер Э. Что такое жизнь? Физический аспект живой клетки. Москва-Ижевск: НИЦ «Регулярная и хаотическая динамика», 2002 — С. 90 У той же час Шредінгер, на думку , дотримувався радикальніших поглядів , які Колак назвав відкритим індивідуалізмом .

Філософ Мераб Мамардашвілі в такий спосіб викладає погляди Шредінгера:

Сучасна психологія У психології існує низка близьких одна одній теорій, які можуть доповнити теорію Артура Шопенгауера. До них частково відносяться ідеї системної сімейної психотерапії Вірджинії Сатир. Також відомий метод сімейних розстановок Берта Хеллінгера, заснований на припущенні, що частини особистості померлих (або не доступних для спілкування) членів сім'ї проявляються в поведінці живих членів сім'ї, або в моделях їх спілкування між собою. На подібних уявленнях також засновано трансактний аналіз Еріка Берна та Клода Штайнера. Ерік Берн вважав, що у структурі дитини існують окремі компоненти, що зберігають моделі поведінки батьків стосовно неї, і відтворювані нею у подібних соціальних обставинах, наприклад під час спілкування зі своїми дітьми.

Політика та історія Чилійський диктатор Августо Піночет висловив свій після перевороту як національне відродження, натхненне Дієго Порталесом, діячем ранньої республікиPinochet's discourse of 11 October 1973 .:

Див. також Translatio imperii

Примітки

Посилання

Шопенгауер А. «Смерть та її ставлення до неруйнівності нашої істоти» (з твору «Світ як воля і уявлення») Стаття «Palingenesis» у Британській енциклопедії (11-е видання) Шредінгер Е. «Пошук шляху»