Нух Асланчерійович Берзегов (, аул Бжедугхабль, тепер Красногвардійського району, Адигея, Російська Федерація — , місто Майкоп, Адигея, Російська Федерація) — радянський державний діяч, 1-й секретар Адигейського обласного комітету КПРС. Депутат Верховної ради СРСР 6—10-го скликань. Кандидат економічних наук (.04.1969).

Життєпис Народився в селянській родині. Рано залишився без батька, разом із братом виховувався бабусею по батькові. У Бжедугхаблі закінчив російську середню школу.

З 1943 по 1946 рік — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. 7 лютого 1943 року пішов на фронт добровольцем. Почав службу рядовим солдатом, потім став командиром відділення, помічником командира взводу протитанкових рушниць.

Член ВКП(б) з 1944 року.

З 1944 року — комсомольський організатор (комсорг) стрілецького батальйону 1037-го стрілецького полку, з 10 грудня 1945 року — комсорг 246-го артилерійського полку 635-ї бригади 109-ї стрілецької дивізії. Брав участь у боях на Кубані, Дону, в Україні та Молдові.

У 1946—1948 роках навчався на історичному факультеті Майкопського учительського інституту.

У 1948—1952 роках — вчитель, директор Ходзінської семирічної школи, завідувач навчальної частини середньої школи в Кошехабльському та Красногвардійському районах Адигейської автономної області.

У 1951 році закінчив Краснодарський державний педагогічний інститут.

У 1952—1957 роках — завідувач Адигейського обласного відділу народної освіти.

У 1957—1958 роках — заступник голови виконавчого комітету Адигейської обласної ради депутатів трудящих.

У 1958 — 25 березня 1960 року — секретар Адигейського обласного комітету КПРС.

25 березня 1960 — 19 грудня 1983 року — 1-й секретар Адигейського обласного комітету КПРС.

У 1968 році заочно закінчив Кубанський сільськогосподарський інститут.

У 1983—1989 роках — генеральний консул СРСР у місті Варна (Народна Республіка Болгарія).

У 1990—1992 роках працював у Болгарському торгово-промисловому центрі в Москві.

Потім — на пенсії. Автор кількох десятків наукових статей, брошур та книг з питань інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Монографія «Головний хліб Адигеї» (1968) присвячена економічним проблемам обробітку озимої пшениці в Адигеї. Серед інших публікацій Нуха Берзегова — «Радянська Адигея крокує разом з усією країною» (1967), «У братській сім'ї народів» (1972), «У дружній родині братніх народів» (1982). 2010 року в Майкопі вийшла книга його спогадів «Дороги моєї долі…».

Помер 17 березня 2002 року в місті Майкопі. Похований на національному цвинтарі Майкопу.

Звання гвардії лейтенант полковник

Нагороди орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни І ст. чотири ордени Трудового Червоного Прапора два ордени Червоної Зірки орден Дружби народів медаль «За відвагу» медаль «За оборону Кавказу» медаль «За взяття Будапешта» (1945) медаль «За визволення Праги» (1945) медаль «За визволення Бєлграда» (1945) медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945) медаль «За трудову доблесть» медаль «Слава Адигеї» (посмертно) медалі почесний громадянин міста Русе (Болгарія) почесний громадянин міста Шумен (Болгарія) Відмінник народної освіти РРФСР Надзвичайний та Повноважний Посол СРСР

Примітки

Джерела Берзегов Нух Асланчериевич