Йодфа (Йот Фа) (); 1536— 10 червня 1548) — 14-й володар Аюттхаї у 1546—1548 роках. Відомий також як Каеофа.

Життєпис Представник династії Сурханнапхум. Син володаря Чайрачи і дружини лівої руки Сі Судачан. Народився 1536 року. 1546 року після раптової смерті батька успадкував трон. Його мати стала регенткою. Щоб уникнути політичних конфліктів принц Тхіанрача став ченцем і залишався в храмі Ратчапрадіцатхан протягом усього правління Йодфа.

Йодфа полюбляв їздити верхи полями, спостерігати за боротьбою на слонах, вчитися користуватися зброєю та навчатися. Коли Йодфа головував на герці слонів, бивень його слона на ім'я Володар вогню розламався на три частини.

При цьому фактична влада належала регентці, що завела стосунки з хранителем зовнішньої каплиці, відомим під своїм титулом Фанбут Сітхеп (). Пізніше Сі Судачан наказала міністру палацових справ Ратчапхакді підвищити Фанбут Сітхепа до кхун-чіннарата (хранителя внутрішньої каплиці). Вагітна від коханця Сі Судачан для збереження свого життя вирішила позбавити сина трону й посадити туди Фанбут Сітхепа. Спочатку вона підвищила його до кхуна Воравонгсатірата, уповноваживши керувати справами призову, наказала побудувати його резиденцію поруч із Павільйоном для призову біля стін палацу, побудувати свій будинок під білою шовковицею всередині палацу та встановити царський табурет у своєму кабінеті, щоб він міг сидіти на ньому. Проти цього виступив «міністр оборони» Махасена. Тоді Сі Судачан наказала вбити міністра. Після цього регентці ніхто не протирічив.

У 1548 році Сі Судачан скликала всіх урядовців і сказала на зустрічі, що Йодфа був замолодий, щоб правити, і що вона ставить Кхун Воравонгзатхірата відповідальним за державне управління, доки син не буде повнолітнім. За цим наказала Міністерству палацових справ провести процесію царських колісниць, щоб привести Кхуна Воравонгсатірата до палацу та провести його коронацію. Ставши правителем, Кхун Воравонгсатірат наказав убити Йодфу в храмі Кхок Прайя.

Джерела Richard D. Cushman (David K. Wyatt Ed.): The Royal Chronicles Of Ayutthaya. The Siam Society, Bangkok 2000, ISBN 974-8298-48-5 David K.Wyatt, Chris Baker, Dhiravat na Pombejra, Alfon van der Kraan: Van Vliet's Siam. Silkworm Books, Chiang Mai 2005, ISBN 974-9575-81-4