Копили́ — село в Україні, у Терешківській сільській громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 2525 осіб за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року. До 2017 підпорядковане Терешківській сільській раді.

Географія Село Копили знаходиться на лівому березі річки Ворскли нижче за течією від впадіння в неї Коломаку. У дельті Коломаку річки утворюють лиман зі старицями і заболоченими озерами. Село оточене сосновим лісом.

Вище за течією Ворскли та на протилежному її березі — місто Полтава, нижче за течією примикає село Терешки.

Через село проходить автошлях Київ—Полтава—Харків (автотраса ), є дві залізничні зупинки (з. п. Копили і з. п. 3 км) на напрямку Полтава—Берестин.

Населення Мовний склад села згідно з даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року був таким :

+МоваЧисло ос.Відсоток українська 2 313 91,60 російська 199 7,88 білоруська 2 0,08 молдовська 1 0,04 вірменська 1 0,04 грецька 1 0,04+

Історія За даними станом на 1859 р. у власницькому селі Копили, яке на той час згадується під назвою Копилівка (Жадьки, Жадоки), Полтавського повіту Полтавської губернії налічувалося 14 дворів та 64 жителі (30 чоловіків і 34 жінки).

Адміністративна належність У царські часи, добу національної революції та перші роки більшовицької окупації України тодішнє «державне село» Копили входило до складу Микільської волості Полтавського повіту Полтавської губернії, з 1923 року Копили належали до Микільської сільради Малоперещепинського району Полтавської округи Полтавської губернії УСРР, а з 1925 — у тому ж самому територіально-адміністративному підпорядкуванні, але без Полтавської губернії, яку було ліквідовано. 1926 року Микільська сільрада перейшла від Малоперещепинського до Полтавського району, таким чином, Копили опинилися у складі Полтавського району. 2 вересня 1930 року село підпорядковано Полтавській міській Раді УРСР, оскільки на підставі ухваленої того дня постанови «Про ліквідацію округів і перехід на двоступеневу систему управління» було розформовано Малоперещепинський і Полтавський райони з подальшим включенням їхніх територій до складу Полтавської міської Ради, а остання виділялася в окрему адміністративно-господарську одиницю і підпорядковувалася безпосередньо центру (Полтавську округу теж було розформовано). У 1932 р. Полтавська міська Рада, а відповідно, і село ввійшли до складу новоствореної Харківської області. У 1937 р. Копили у складі Полтавської міської Ради було передано новосформованій Полтавській області, виділеній із Харківської. У 1939 році було відновлено Полтавський район, і Копили стали селом Микільської сільради Полтавського району Полтавської області УРСР. З приходом нацистської армії село потрапило під управління німецької військової окупаційної адміністрації. З 1 вересня 1942 р. до 23 вересня 1943 р. село перебувало у складі Полтавського району Полтавської округи. Після взяття села Червоною армією і по 1986 рік Копили знову входили до Микільської сільської ради. 30 грудня 1986  р. село відійшло до новоутвореної Терешківської сільської ради.

Голодомор 1932—1933 років в Україні Під час Голодомору 1932-33 рр., проведеного урядом тодішнього СРСР, у Копилах загинуло 2 людини. На жаль, імена загиблих не встановлено.

Масові поховання репресованих у 1930-х роках

У 1930-х роках, у період сталінських репресій, у розробленому піщаному кар'єрі в урочищі поблизу хутора Триби, органами НКВС здійснювалися масові поховання розстріляних. Жертвами режиму були заможні полтавці, військовослужбовці, священики й представники інтелігенції, яких безпідставно звинуватили у шпигунстві, зв'язках із закордонною розвідкою тощоУ Трибах провели мітинг-реквієм пам'яті жертвам політичних репресій. Новини Полтавщини. 16 травня 2010. Точна кількість похованих невідома. У 1970-х — 1980-х роках поховання піддалися масовому розграбуванню мародерамиОфіційна влада області і міста приховують факт варварського відношення до поховань. Вони заявляють, що захоронення розстріляних в кар'єрі почали знаходити «з початку 90-х років під час розкопок». Див: У Трибах провели мітинг-реквієм пам'яті жертвам політичних репресій..

14 квітня 1990 року було проведене перепоховання останків жертв репресій у братській могилі поряд з автотрасою Київ—Полтава—Харків, близько 1,15 км в напрямку Харкова від КопилівПолтавська область. Природа, населення, господарство. «Полтавський літератор». 1998. За оцінними даними в Трибах перепоховано близько 200 закатованих. У 1995 році на місці перепоховання репресованих встановлено пам'ятний знак.

Друга світова війна 18 вересня 1941 року, перед самим приходом німецьких окупантів у Полтаву, у районі між Копилами і Макухівкою зупинився на ночівлю циганський табір, який втікаючи від німців прямував до Харкова. Наступної доби німецьке командування відправило на трасу Київ—Полтава—Харків кілька автомашин з карателями. Усі хто був у таборі — майже тисяча осіб — були розстріляні. Врятувалася тільки одна жінка, яка перед цим пішла в село і повертаючись почула пострілиЗ доповіді історика і краєзнавця Віктора Дмитренка на круглому столі, присвяченому Дню Перемоги 3 травня 2012 року. Джерело: За тридцять повоєнних років кількість учасників партизанського руху на Полтавщині зросла з двох до шістнадцяти тисяч. Вечірня Полтава. 10.05.2012..

Нацистська окупація села тривала рівно два роки: 23 вересня 1941 р. німецькі війська захопили залізничну станцію Копили, а 23 вересня 1943 р. село разом із суміжним з ним обласним центром було відвойовано радянськими військами.

Новітня історія 10 березня 2015 року на блокпосту «Копили» водій автомобіля «Land Rover» проігнорував вимогу про зупинку. Тоді інспектор ДПС сів в автомобіль «Toyota Corolla» — у ньому перебували двоє активістів Правого сектору, усі рушили за порушником. Під час переслідування порушник маневруючи зіштовхнув автомобіль переслідуючий, він зіштовхнувся з вантажівкою «МАЗ». У ДТП загинули Сергій Гунько та інспектор Олександр Андрійко. Водій Тойоти — другий боєць ДУК — з чисельними травмами потрапив до лікарні.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село ввійшло до складу Терешківської сільської громади.

19 липня 2020 року в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Полтавського району(1925—2020) село ввійшло до складу новоутвореного Полтавського району.

Економіка На території села діють два залізничні підприємства філії «Південна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця»: ЦМКР Полтава та КМС-132 Полтава.

Облаштована Копилівська тимчасова дослідно-промислова установка з видобутку вуглеводневої сировини, а також кільканадцять свердловин закріплених за нею.

У Копилах розташований центральний офіс і виробничі потужності ДП «Полтавське лісове господарство».

Інфраструктура

Сфера послуг У селі розташована філія Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Полтавського району, сфера діяльності якої поширюється на мешканців довколишніх сіл. У Копилах розміщене відділення поштового зв'язку Полтавської дирекції ДП «Укрпошта».

Рекреаційний комплекс: ресторанно-готельні комплекси «Полтава», «Форест», «Зелена Діброва», «Лукомор'є», «Мухомор», хостел.

27 червня 2014 року в селі було урочисто відкрито заміську базу ФК «Полтава», яка відповідає всім вимогам сучасного футболу.

Заклади освіти Дошкільний навчальний заклад. Українська Академія лідерства.

Постаті У 1938 році в Копилах розстріляний сталінськими каральними органами єпископ Російської православної церкви, тодішній керівник Полтавської єпархії РПЦ Митрофан.

У селі тривалий час жив і похований український поет Іван Переломов.

Галерея <small>Ресторан «Лукомор'є»<small>Ресторан «Полтава»<small>Кафе «Forest»<small>База ФК «Полтава»<small>Копилівські багатоповерхівки (Вовківка)

Також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Полтавська область)

Примітки

Посилання Копили на сайті Верховної Ради України Погода в селі Копили