Розколоте небо — роман української письменниці Світлани Талан про історію українських селян, які вимушені були страждати в період Голодомору 1932—1933 років. Роман отримав спеціальну нагороду «Вибір видавця» на «Коронації слова-2014». Книга опублікована у 2014 році харківським видавництвом Клуб Сімейного Дозвілля.
Комісія з української літератури Науково-методичної експертизи ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти та науки України схвалила роман для вивчення в закладах загальної середньої освіти.
Загальні дані Книга складається з 9 частин та 92 глав (мають наскрізну нумерацію). Частини роману: 1) Чорножукови, 2) Час роздумів, 3) Павутина, 4) Петля, 5) Перевернутий світ, 6) Чорні хмари над селом, 7) Небо одне на всіх 8) Коли день — це рік, 9) Хліб на крові.
Роман також перекладено російською мовою та видано в 2015 році.
Сюжет Головні герої історичного роману, це заможна родина братів Чорножукових, які живуть у невеличкому селі Підкопаївка на Луганщині. Події поступово розгортаються з літа 1929 року, коли авторка демонструє, як сталінська влада, яку герої літературного твору, неодноразово називають іродами, впроваджують штучний голод 1932—1933 років у селі для знищення українців. Спочатку це насильницька колективізація, продрозгортання, а потім і терор голодом. У центрі уваги твору життя сім'ї старшого брата Павла Серафимовича Чорножукова та його трьох дітей. Найбільше уваги авторка роману приділяє наймолодшій доньці, 20-літній Варі-Ластівці. Вона, ніби співчуває своїй героїні, що палко кохає Андрія, але вимушена йти заміж за нелюбого Василя. Дотримуючись народних звичаїв, вона зберігає вірність чоловікові та народжує двох дітей — Маргаритку й Сашка. Саме розколеться і її сім'я. Чоловік Василь стане однією з «червоних мітел» на селі, буде боротися з її батьками та дядьками. Але найбільше її вразить в серце та душу названа сестра Ганнуся, яку вона підтримувала та якій допомагала, давала свої чобітки або дарувала намисто. З приходом нової влади вона стала Ганькою — «червоною шльондрою» й пиячкою й знущалася з колишньої подруги.
Також проти родини, під час колективізації, виступить і єдиний син Павла та Надії Чорножукових — Михайло. Він, який завше не хотів «гнути спину» з батьками разом з пияками та ледарями увійде до сільського комнезаму. Також і чоловік Ольги — разом зі своїми батьками перейшов на бік «Совєтов», він став бригадиром колгоспу та віддав усе нажите в сім'ї до колективного господарства, де гине худоба. Але з часом почали гинути й дорослі, й малі…
Герої роману Родина Чорножукових: бабуся Секлета — 95-річна сліпа глава родини, яку всі поважають й люблять. Вона принципово живе сама в старій хаті, де давно помер її чоловік Серафим. Павло Серафимович — найстарший син, роботящий та багатий селянин, який з дружиною та дітьми багато працює на землі. Надія, дружина Павла. Їх діти: Ольга — найстарша донька, мати шістьох дітей та на початку сюжету вона вагітна сьомою дитиною. Їй кориться в усьому чоловік Іван, але з початком колективізації стає бригадиром та все віддає до колгоспу. Михайло — єдиний син. Він не хоче працювати, а грає на гармоніці. Стає на бік нової влади. Варя, яку ще звуть Ластівка — наймолодша та улюблена донька. Одружується з Василем. Гордій Серафимович — середній син, брат Павла, бондар. Марія, дружина Гордія, швачка Федір Серафимович, наймолодший брат Павла та Гордія. Він коваль, що має свою кузню. Оксана, дружина Федора, не має дітей. Улянида, знахарка, яка за декілька років до Голодомору, напророкує, що брат піде на брата, а син зрадить батьків. Через це небо розколеться навпіл і над селом буде чорна страшна хмара. Кобзар Данила з хлопчиками-поводирями, які ходили селами й розповідали правду про голодомор. Представники радянської влади та активісти: Лупіков Іван Михайлович — уповноважений з ДПУ, ідейний комуніст, селяни його звуть «залупіков», намагається будь-що виконати план хлібозаготівель у селі. Биков Григорій Тимофійович — присланий з райкому партієць, селяни його звуть «бик». Щербак Кузьма Петрович — колгоспний парторг, уродженець Підкопаївки. Степан Жаб'як — голова сільради. Семен Ступак — голова колгоспу.
Активісти-комсомольці, колгоспники, частина з котрих стала членами комнезаму (комітету незаможних селян) або, «швидьків»,
Сусіди Чорножукових: Ониска Пєтухова — глава сімейства, що постійно п'є. Йосип та Семен — її сини, пияки та ледарі, що живуть у злиднях та в занедбаній хаті. Богдан — хлопець-активіст. Ганна Теслюк, спочатку найкраща подруга Варі, а потім її найбільший ворог.
Оцінка роману
Українська поетеса, прозаїк, тележурналістка Ольга Хвостова, що написала передмову до книги, високо оцінила цей роман Світлани Талан. Зокрема, вона зазначила: «За силою передачі надскладних емоцій і життєвих катастроф Світлана Талан наближається до нобелівської лауреатки Герти Мюллер. За глибиною і чіткістю зображення деталей голоду 1932—1933 років роман „Розколоте небо“ — до „Марії“ Уласа Самчука. За рівнем розуміння і відображення каральної системи СРСР роман близький до „Саду Гетсиманського“ Івана Багряного, визнаного класика української літератури ХХ століття.»Хвостова Ольга. Філія пекла на землі // Талан Світлана. Розколоте небо: роман; передмова О. Хвостової. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2014. С. 5-6.
У незалежному опитуванні та голосуванні роман «Оголений нерв» увійшов до десятки творів, написаних бездоганною українською мовою.
Комісія з української літератури Науково-методичної експертизи ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти та науки України схвалила роман для використання в загальноосвітніх навчальних закладах".
Нагороди та відзнаки 2014 — спеціальна нагороду «Вибір видавців» у номінації «Романи» на Міжнародному конкурсі «Коронації слова-2014». 2014 — Грамота Всеукраїнського літературної премії імені Олександри Кравченко (Девіль), заснованої Дніпропетровською обласною організацією НСПУ. 2015 — лауреат П'ятого літературного конкурсу імені Володимира Дроцика у номінації «Прозова книга».
Примітки
Посилання