Шарвін II (; д/н — 930) — 10-й іспадбадх (володар) держави Бавандів у 896—930 роках.
Життєпис Походив з династії Бавандів, гілки Ка'усідів (Каюсіїв). Син іспадбадха Рустама I. У 896 році останній зазнав поразки й загинув у війні проти Рафі ібн Хартами, правителя Хорасана, який потім розділив володіння Рустама I в Табаристані з Мухаммадом ібн Зейдом, еміром Алавідів.
Шарвін II очолив Бавандів, намагаючись відновити втрачені землі. У 900 році разом з Шахріяром ібн Бадуспаном, правителем Каренвандів, допоміг еміру Ісмаїлу Самані завоювати Табаристан. За це переможець повернув Шарвіну II території Бавандів. 909 року допоміг саманідському валі (наміснику) Абу'л-Аббасу Абд Аллаху ібн Мухаммеду придушити повстання Насіра ібн Алі з династії Алавідів. У 910 році він допоміг придушити повстання Абу'л-Аббаса Абд Аллаха ібн Мухаммеда проти еміра Ахмада Самані.
У 914 році зазнав поразки від Хасана ібн-Алі, який відновив емірат Алавідів та змусив Шарвіна II визнати свою звернхість, сплачуючи данину. Втім вже новий правитель Алавідського імамату Хасан ібн-Касим відправив проти Шарвіна II армію, що сплюндрувала володіння того. Тоді іспадбадх з сином Шахріяром рушив до Астрабаду, де визнав зверхність Хасана ібн-Касима. Але під загрозою арешту Шарвін II і Шахріяр втекли до Бухари. 928 року після поразки Хасана від Саманідів знову повернув собі володіння в Табаристані.
930 року брав участь у заколоті Макана ібн Какі, валі Хорасана, проти еміра Насра II Самані, під час якої Шарвін II помер. Його наступником став син Шахріяр II.
Джерела Madelung, W. (1975). The Minor Dynasties of Northern Iran. In Frye, R.N. (ed.). The Cambridge History of Iran, Volume 4: From the Arab Invasion to the Saljuqs. Cambridge: Cambridge University Press. pp. 198—249. ISBN 978-0-521-20093-6. Madelung, W. (1984). ĀL-E BĀVAND (BAVANDIDS). Encyclopaedia Iranica, Vol. I, Fasc. 7. London u.a.: Routledge & Kegan Paul. pp. 747—753. ISBN 90-04-08114-3.