Параноїдний розлад особистості () — це психічне захворювання, якому притаманні параноїдальні маячіння та глибока, тривала підозрілість і загальна недовіра до інших. Люди з цим розладом особистості можуть бути надчутливими, їх легко образити, зазвичай вони пильно придивляються до середовища в пошуках підказок, які можуть підтвердити їхні страхи чи упередження. Вони затяті спостерігачі. Вони думають, що перебувають у небезпеці, і шукають ознаки цієї небезпеки, ігноруючи інші інтерпретації чи докази.
Як правило, вони живуть не дуже емоційним життям. Їхня знижена здатність до емоційної участі та загальна модель відстороненості часто надають їхньому життєвому досвіду шизоїдної ізоляції. Люди з параноїдним розладом особистості схильні інтерпретувати дії інших як ворожі. Пацієнти з цим розладом часто мають супутні розлади особистості, такі як шизотиповий, шизоїдний, нарцисичний, тривожний та межовий.
Діагностування Багато людей час від часу виявляють недовіру та підозру, полегшуючи цим виявлення загроз для себе від інших людей. Якщо таке ставлення тимчасове, то воно не є патологічним. Учасники меншин можуть демонструвати захисне мислення, що не свідчить про психічний розлад.
Існує певний збіг параноїдного розладу з тривожними розладами, такими як соціофобія та соціальна тривожність: обидва можуть включати соціальну ізоляцію та занепокоєння щодо оцінки себе іншими. Ключова відмінність полягає в тому, що при параноїдному розладі особистості існує очікування завдання шкоди собі з боку зловмисників, а не просто зацикленість на негативних подіях у майбутньому або на предметах пильної уваги громадськості.
Людина з параноїдним розладом особистості схильна шукати уявні докази злого умислу проти себе, а якщо ставлення інших доброзичливе, то сприймає це як обман і прикриття. Сама відсутність доказів може бути інтерпретована як підтвердження «приховування». Люди з параноїдним розладом особистості, як правило, соціально замкнуті, і коли вступають у міжособистісні контакти, то демонструють схильність до надмірної пильності та підозрілості. Людина може наполегливо скаржитися на інших, сваритися, що сприяє соціальному дистанціюванню та посилює впевненість у шкідливих задумах.
Якщо особа має параноїдний розлад, то може вдаватися як до помсти за уявну шкоду, так і до превентивних насильницьких дій проти інших.
Примітки